У дисертації проведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає в уточненні теоретичних засад, обґрунтуванні методичних підходів та розробці організаційно-методологічних положень формування механізму забезпечення фінансової безпеки комерційних банків.
Охарактеризовано понятійно-категоріальний апарат забезпечення фінансової безпеки банку, а саме уточнено зміст поняття «фінансова безпека», що розглядається як динамічний фінансовий стан банку, що характеризується стабільною захищеністю його фінансових інтересів від ідентифікованих ендогенних і екзогенних загроз та здатністю забезпечувати реалізацію своїх фінансових інтересів, місії і завдань, а також власний розвиток достатніми обсягами фінансових ресурсів.
В роботі удосконалено структуру фінансової безпеки банку шляхом виокремлення кредитної, ресурсної, інвестиційної, валютної, розрахунково-платіжної складових, що, на відміну від існуючих підходів, уможливлює ідентифікацію основних загроз у розрізі функціональних складових фінансової безпеки та застосування заходів, що забезпечують усунення цих загроз.
Встановлено, що на рівень фінансової безпеки банку впливають як окремі чинники, що являють собою певну умову, що впливає на фінансову безпеку, в тому числі й позитивно, так і загрози, що виступають потенційними негативними результатами впливу на фінансову безпеку. На цій підставі обгрунтовано доцільність розмежування понять «чинник фінансової безпеки» та «загроза фінансовій безпеці».
Удосконалено класифікацію чинників впливу на фінансову безпеку банків завдяки виокремленню такої класифікаційної ознаки, як середовище впливу, що базується на проведеному аналізі тенденцій фінансової цифровізації, та, на відміну від наявних, включає цифрові чинники впливу. Такий підхід дає змогу підвищити обґрунтованість визначення ступеня і характеру впливу цифрових технологій на рівень фінансової безпеки банку та дозволяє розширити інструментарій її забезпечення.
Удосконалено класифікацію загроз фінансовій безпеці банків за допомогою доповнення традиційно вживаних класифікаційних ознак такими, як форма збитку, імовірність здійснення, ступінь негативного впливу наслідків, сфера виникнення, що сприяє обґрунтованій реалізації комплексу заходів з її забезпечення.
Досліджено теоретичні аспекти формування механізму забезпечення фінансової безпеки банку, який розглядається як системна сукупність організаційної структури, принципів, методів, технологій, важелів та інструментів, завдяки яким забезпечуються найвищі результати фінансової діяльності банку та мінімізація впливу загроз в процесі досягнення фінансових інтересів як в короткостроковому, так й у довгостроковому періоді. На відміну від існуючих визначень таке трактування враховує структурну організацію та мету функціонування механізму забезпечення фінансової безпеки банку.
Розроблено рекомендації щодо підвищення ефективності забезпечення фінансової безпеки банку на основі формування стратегії забезпечення фінансової безпеки банку, що, на відміну від існуючих підходів, включає модель вибору та реалізації стратегії (стратегія зростання, вибірково-посилююча стратегія, пристосувальна стратегія, трансформаційна стратегія або комплексно-убезпечуюча стратегія) залежно від фактичного рівня фінансової безпеки банку (абсолютна безпека, нормальний, передкризовий, кризовий, небезпечний) та містить перелік заходів в розрізі функціональних складових фінансової безпеки, які сприятимуть ефективному розвитку банку в умовах невизначеності та існуючих загроз.
Із застосуванням когнітивного моделювання розроблено модель оцінювання фінансової безпеки банку, формалізація причинно-наслідкових зв’язків у якій отримала вигляд мережі позитивно причинних і негативно причинних зв’язків між 16-ма концептами зовнішнього та внутрішнього середовища. Методичний підхід передбачає застосування сценарного аналізу (імпульсного моделювання) можливої динаміки прогнозної зміни фінансової безпеки з урахуванням впливу концептів, побудову альтернативної матриці управлінських впливів щодо забезпечення фінансової безпеки банку при різних станах зовнішнього середовища, та дає змогу здійснити вибір найкращої стратегії з набору сценарних альтернатив прийняття управлінських рішень на основі критерію максимізації математичного сподівання корисності.
Розроблено організаційно-методичні засади використання бенчмаркінгу як інструменту забезпечення фінансової безпеки банку, що дозволяє на основі аналізу індикатора фінансової стійкості Z-Score та порівняння з показниками однорідної групи банків визначити кращі результати роботи банку, виявити резерви підвищення фінансової безпеки банку та на основі Збалансованої системи показників (BSC) розробити напрями досягнення необхідного рівня фінансової безпеки банку.
Ключові слова: комерційний банк, фінансова безпека, забезпечення фінансової безпеки, механізм забезпечення фінансової безпеки, загрози фінансовій безпеці, чинники фінансової безпеки, рівень фінансової безпеки.
