Дана група грибів, що сформувалась в процесі гастероміцетизації шляхом перетворення агарикоїдних форм грибів і була виділена Фрізом в окремий клас Gasteromycetes. Однак, наприкінці ХХ – початку ХХІ століть, при проведенні молекулярних досліджень було доведено поліфілетичне походження гастероїдних грибів, результатом чого стало розформування класу Gasteromycetes. Тому, в даний час, гастероміцети – це екологічна група грибів, представники якої належить до відділу Basidiomycota, класу Agaricomycetes в межах якого вони розділені на два підкласи Agaricomycetidae і Phallomycetidae та представлені у шести порядках (Agaricales, Boletales, Geastrales, Gomphales, Hysterangiales, Phallales, Russulales). Переважна більшість гастероміцетів – грунтові сапротрофи, проте відомі серед них також і ксилосапротрофи, а деякі види є мікоризоутворювачами.
Гастероміцети вважаються складною групою грибів в плані встановлення таксономічної приналежності, а морфологічні описи їх чистих культур, які дозволяють уточнювати таксономічний статус за культуральними ознаками, в літературі досить обмежені, або взагалі уривчасті.
В плодових тілах гастероміцетів міститься ряд корисних біологічно активних речовин з протипухлинними, імуномодулюючими, антибактеріальними та антивірусними властивостями. Заслуговує уваги і той
факт, що ряд лікарських гастероїдних базидіоміцетів одночасно є цінними їстівними грибами.
Необхідною умовою отримання міцелію або біомаси грибів з унікальними властивостями є знання особливостей росту та розвитку їх представників in vitro за різних умов культивування. А для підтримки та верифікації даних видів в чистій культурі треба мати чітке уявлення про особливості морфології міцеліальної колонії на макро- та мікроскопічному рівнях. До того ж, видова представленість даної групи грибів в колекціях чистих культур є незначною.
Таким чином, отримання культур представників гастероїдних грибів і вивчення їх культурально-морфологічних особливостей в умовах in vitro є актуальним і доцільним.
В результаті дисертаційних досліджень отримано культури 17 видів гастероїдних грибів, які поповнили колекцію культур грибів (FCKU) кафедри біології рослин ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Дані види належать до порядків Agaricales і Phallales та містяться відповідно в межах двох родин: Agaricaceae та Phallaceae. Серед них 3 види (Clathrus archeri, C. ruber, Mutinus caninus) занесені до Червоної книги України, 6 видів мають лікарське значення, 7 вважаються їстівними. Вісім видів (Bovista plumbea, Calvatia candida, Clathrus ruber, Crucibulum crucibuliforme, Lycoperdon umbrinum, Mycenastrum corium, Mutinus caninus, Vascellum pratense) вперше були введені в культуру в Україні.
Встановлено, що склад агаризованого середовища впливає на швидкість росту вегетативного міцелію досліджених видів. Так, оптимальним середовищем для росту культур представників родини Phallaceae є модифіковане середовище Мелін-Норкранса, для видів родини Agaricaceae – сусло-агар та картопляно-глюкозний агар.
При аналізі розвитку гастероїдних грибів у культурі, було виявлено ряд характерних морфологічних особливостей, які можуть слугувати діагностичними ознаками для встановлення їх таксономічної приналежності.
У представників родини Phallaceae колонії формують велику кількість білих міцеліальних тяжів та повітряного міцелію, який у видів Phallus hadriani та Clathrus archeri набуває блідо-рожевого забарвлення. Для культури Bovista plumbea, що зростає на картопляно-глюкозному агарі, характерні колонії брудно-коричневого кольору. Види роду Cyathus мають здатність формувати товсті, щільні, темно-коричневі міцеліальні тяжі.
