Самоствердження України шляхом модернізації системи управління та реалізації принципів конкурентоздатності, пов’язане з вітчизняними трансформаційними процесами, що реалізуються через успішні реформи децентралізації; актуалізації питань побудови ефективної системи публічного управління, інституцій громадянської активності та самодостатніх громад, наразі потребує запровадження багатьох позитивних практик у різних сферах суспільного розвитку з використанням світового досвіду. Одним із інструментів такого розвитку, детермінантою майбутньої економічної самодостатності, соціальної та екологічної користі є забезпечення кооперації у процесах інтегрованого розвитку самоврядних територій.
У контексті галузі знань «Публічне управління та адміністрування», варто розглядати кооперацію як комплексне явище, що трактується значно ширше, домірно до парадигми сталого розвитку. Тому, фактично, є належною відповіддю на сформульовані «Цілі сталого розвитку – 2030».
Кооперативний рух сконденсований у його фундаментальній основі щодо особливостей організаційного процесу, дотримання кооперативних принципів і впровадженні дієвих практик, у недалекій перспективі формуватиме майбутнє українських громад. Від стану його розвитку залежатиме продовольча безпека країни, здоров’я населення, якість життя сільського соціуму, екологічна стійкість територіальних соціально-економічних систем, ефективність впровадження інновацій у сільське господарство, агробізнес (особливо фермерський, малий та середній) управлінські технології.
Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних засад для розробки практичних рекомендацій та підходів до застосування інструментарію забезпечення кооперації у процесах інтегрованого розвитку самоврядних територій.
Об’єкт дослідження – процеси розвитку територій.
Предмет дослідження – забезпечення кооперації у процесі інтегрованого розвитку самоврядних територій.
Отримані теоретичні та прикладні результати, що становлять наукову новизну дослідження, полягають у тому, що:
уперше:
обґрунтовано теоретико-методологічні засади співвідношення процесів кооперації та інтегрованого розвитку самоврядних територій;
розроблено комплементарну модель розвитку самоврядних територій на засадах кооперації та інтегрованого узгодження ключових сфер місцевої політики;
сформульовано засади удосконалення динамічних зв’язків у комплементарній системі управління розвитком самоврядної території;
удосконалено:
понятійно-категоріальний апарат дослідження;
набули подальшого розвитку:
підходи щодо комплексу інструментів забезпечення кооперації у процесах інтегрованого розвитку самоврядних територій;
орієнтири формування організаційної основи інтегрованого розвитку на засадах кооперації;
на основі аналізу світових трендів, вектори використання потенціалу інтегрованого розвитку самоврядних територій;
напрями адаптації в Україні зарубіжного досвіду щодо реалізації принципу інтегрованого розвитку самоврядних територій, що наразі лише частково відповідають європейській моделі кооперації.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що найважливіші теоретико-методологічні положення, висновки і пропозиції були використані під час розроблення нормативно-правових актів, стратегічних та оперативних документів, методичних рекомендацій у діяльності органів місцевого самоврядування й державних органів виконавчої влади, громадських організацій, закладів вищої освіти та інших стейкхолдерів що сприятиме забезпеченню кооперації у процесах інтегрованого розвитку самоврядних територій на національному, регіональному та місцевому рівнях.
Ключові слова: кооперація, кооперативний рух, кооперативні об’єднання, обслуговуюча кооперація, сільськогосподарська кооперація, споживча кооперація, інтеграція, інтегрований розвиток, самоврядні території, інтегрований розвиток самоврядних територій, сільськогосподарське кооперативне об’єднання, сільськогосподарський обслуговуючий кооператив.
