Чабаненко О. О. Реакція еритроцитів ссавців на постгіпертонічний шок і видалення кріопротектору після заморожування (експериментальне дослідження)

Об’єкт дослідження – явище постгіпертонічного шоку еритроцитів ссавців. Мета дослідження – провести порівняльне дослідження ефективності амфіфільних сполук (хлорпромазин, трифторперазин, децилсульфат натрію, децил-β,D-глюкопіранозид) за умов постгіпертонічного шоку еритроцитів і процесу дегліцеринізації клітин після заморожування (до –196ºС). Методи дослідження: спектрофотометрія, світлова мікроскопія з використанням термоприставки, проточна цитофлуориметрія, осмометрія, рефрактометрія, а також метод швидкого заморожування еритроцитів із використанням кріоконсерванту ЦНДІГПК 114 на основі гліцерину із подальшим видаленням кріопротектору способом трикратного серійного центрифугування; непараметричні статистичні методи. В роботі вперше виявлена висока антигемолітична активність амфіфільних сполук, які належать до різних класів поверхнево-активних речовин, як за умов моделі постгіпертонічного шоку еритроцитів ссавців, так і при видаленні гліцерину з еритроцитів людини, підданих заморожуванню до –196°С. Вперше встановлено, що рівень пошкодження еритроцитів за умов постгіпертонічного шоку залежить від концентрації гліцерину і температури. Показано, що при використанні на етапі дегідратації комбінованих середовищ, які містять гліцерин і NaCl, рівень постгіпертонічного гемолізу еритроцитів не залежить від загальної осмоляльності цих середовищ, а визначається концентрацією кріопротектору. Розроблений підхід спрямованої корекції чутливості еритроцитів до дії постгіпертонічного шоку із застосуванням амфіфільних сполук може бути використаним для підвищення стійкості клітин за екстремальних умов. Наукові результати щодо ефективності представників катіонних, аніонних і неіонних амфіфільних сполук під час дегліцеринізації розморожених еритроцитів людини значно розширюють базу для подальшого пошуку мембранотропних сполук природного походження, здатних проявляти антигемолітичну активність на етапі видалення гліцерину з клітин. Результати дисертаційної роботи можуть бути рекомендовані для використання в навчальному процесі при підготовці фахівців у галузі кріобіології, мембранології, фармакології і ветеринарії.