Дисертаційна робота присвячена вивченню мінливості генетичної структури райдужної форелі (Oncorhynchus mykiss Walbaum, 1792), яка вирощується в локальних стадах України, за допомогою комплексу методів молекулярної біології, популяційної генетики та варіаційного аналізу.
Проведений комплексний аналіз райдужної форелі локальних стад господарств України дозволив виявити особливості мінливості на генетичному та морфологічному рівні.
Проведено аналіз мінливості генетичної структури райдужної форелі господарств України за використання мікросателітних локусів. Визначено, що обрана панель SSR-маркерів має високу інформативність та ступінь поліморфності, що дозволяє визначити специфічність кожного локального стада (середнє значення РІС = 0,785). Показано специфічні діапазони кожного локального стада та охарактеризовано алельне різноманіття за обраними локусами. Встановлено високий рівень генетичного різноманіття райдужної форелі з локальних стад (uHe = 0,825 ± 0,030; I = 1,836 ± 0,127). Результати тесту AMOVA за мікросателітними маркерами констатували, що 86% мінливості зафіксовано всередині локальних стад.
Охарактеризовано генофондний профіль райдужної форелі господарств України за ISSR-маркерами. Встановлено, що 92,94% отриманих ампліконів були поліморфними, а інформативність обраних ISSR-праймерів була на високому рівні (PIC = 0,24; PPB = 92,2%; EMR = 14,8; MI = 4,1; Rp = 14,5), що дозволяє їх використовувати для дослідження генофонду райдужної форелі та моніторингу його стану. За кожним ISSR-маркером встановлені діапазони ампліконів, консервативні та мажорні бенди, що притаманні райдужній форелі.
Вивчено особливості мінливості генетичної структури райдужної форелі у локальних стадах за білковим поліморфізмом локусів трансферину (TF), посттрансферину (РTF), естерази (EST) (КФ 3.1.1.1.) та альбуміну (ALB). Локус трансферину був представлений триалельною системою, на відміну від інших вивчених білків, які були біалельними. Встановлено відносну електрофоретичну рухливість досліджених поліморфних білків плазми крові, що в подальшому може бути використано для проведення міжвидового порівняння та визначення видової приналежності. Показано особливості розподілу алелів, де за локусом EST та PTF повільномігруючий алель (S) зустрічався з більшою частотою (0,617 ± 0,013 та 0,575 ± 0,076 відповідно). За локусом ALB середнє значення частоти швидкомігруючого (А) та повільномігруючого (В) алелів становили 0,515 ± 0,082 та 0,485 ± 0,082. За локусом трансферину, який є найбільш мінливим серед білків у риб, три виявлених алелі зустрічалися в рівних співвідношеннях: алель А — 0,318 ± 0,024; В — 0,35 ± 0,008; С — 0,331 ± 0,023. При порівнянні розподілу алельних частот між локальними стадами лише харківське локальне стадо відрізнялось розподілом частот алельних варіантів за локусом ALB. Досліджено відмінності між різними віковими групами та встановлено, що наявні відмінності в розподілі алельних варіантів мали локальний характер. Специфічних змін за кожним локусом з віком, що спостерігались би у всіх досліджуваних локальних стадах, не було встановлено. Проведено оцінку груп за рівнем гетерозиготності і встановлено, що за всіма локусами значення очікуваної гетерозиготності коливалось від 0,48 до 0,49; фактична гетерозиготність становила 0,54 – 0,75; індекс фіксації перебував у межах від −0,12 до −0,53.
Вивчено морфологічну мінливість особин райдужної форелі локальних стад господарств України. На основі аналізу значень коефіцієнта варіації лінійно-вагових показників, які знаходилися в межах 5,16–33,10%, показано, що досліджувані локальні стада мали найбільшу варіацію за масою (середнє Cv = 23,6%) та середні показники варіації за найбільшою висотою тіла та найбільшим обхватом тіла (середнє Cv становило 8,5 та 8,6% відповідно). Охарактеризовано мінливість за лінійними показниками росту (найбільший обхват тіла, найбільша висота тіла, довжина тіла без хвостового плавця, довжина тіла за Смітом) та диференціацію досліджуваних локальних стад за аналізом розподілу особин райдужної форелі у просторі перших двох компонент, що відображали 96,9% загальних морфологічних варіацій за обраними ознаками.
Вперше одержані дані за використання комплексу методів аналізу мінливості райдужної форелі, що культивується в умовах форелевих господарств України, на генетичному та морфологічному рівнях, що є методичним підґрунтям для вивчення та моніторингу змін в структурі локальних стад, які викликані чинниками різної природи. Використаний методичний підхід є корисним для вирішення завдань іхтіологічних досліджень та рибогосподарської практики з метою раціонального управління ресурсами на форелевих господарствах України.
