Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у провадженні судових експертиз під час розслідування злочинів у сфері фінансування соціальних цільових програм. Метою дисертаційного дослідження є вирішення наукового завдання щодо розробки теоретичних засад і практичних рекомендацій використання судової експертизи під час розслідування злочинів у сфері фінансування соціальних цільових програм, забезпечення систематизації та методичної однорідності рекомендацій щодо застосування судових експертиз у кримінальному провадженні як складової у доказуванні, підвищення ефективності збору необхідних доказів окресленого злочину для подальшого успішного його розслідування. Методи дослідження: загальнонаукові та спеціально-наукові, зокрема: діалектичний, формально-логічний, системно-структурний, психологічний методи та методи логіки (аналіз, синтез, аналогія, узагальнення, моделювання). Теоретичні і практичні результати, новизна: узагальнення напрацювань науковців та нормативно-правових актів щодо визначення сутності категорії соціальна-цільова програма дозволило визначити особливості, що їй притаманні (цільовий та адресний характер; єдність мети; фіксування комплексу обумовлених метою завдань і заходів; чітка орієнтація обраної проблеми; забезпеченість ресурсами; конкретність строків виконання; можливість досягнення запланованих результатів; ефект від виконання); доведено, що до головних елементів криміналістичної характеристики злочинів у сфері фінансування соціальних цільових програм слід відносити: кошти бюджетів різних рівнів – як предмет злочинного посягання; нецільове використання, здійснення видатків, надання кредитів, неправомірні тендери, розкрадання тощо – як спосіб вчинення злочину; службову особу – як типову особу злочинця; документи – як сліди вчинення злочину; встановлено чинники, які доводять суб’єктивний характер змісту висновку експерта та наведена їхня характеристика; на основі докладного розгляду кожного із елементів доказування (дослідження, оцінка та перевірка) в контексті оцінювання висновку експерта проаналізовано та наведено розгорнуту характеристику критеріїв змісту оцінювання висновків експерта: належності; допустимості; достовірності; об’єктивності; законності; обґрунтованості; автентичності; повноти; якості тощо. Ступінь упровадження: у науково-дослідній сфері – для подальшого розроблення теоретико-правових питань удосконалення механізму використання судових експертиз при розслідуванні злочинів у сфері фінансування соціальних цільових програм; нормотворчій діяльності – для удосконалення норм чинного законодавства України, яке регулює питання підслідності злочинів у сфері фінансування соціальних цільових програм; процесуального порядку проведення досудового розслідування та призначення експертиз; правозастосовній сфері – для підвищення ефективності використання у кримінальному провадженні судових експертиз при розслідуванні злочинів у сфері фінансування соціальних цільових програм. Сфера використання: у навчальному процесі – під час розробки підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій та проведенні занять з дисциплін «Кримінальний процес», «Криміналістика» та «Судова експертиза» з питань щодо протидії злочинам у сфері фінансування соціальних цільових програм.
