Грошева О. Ю. Організаційно-правові, загально-методичні засади комплексної судової біолого-трасологічної експертизи та її оцінка судом

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі експертного забезпечення правосуддя під час проведення комплексних судових біолого-трасологічних експертиз та їх оцінки судом. Метою дослідження є визначення змісту й особливостей організаційно-правових, загальнометодичних засад комплексної судової біолого-трасологічної експертизи та її оцінки судом, а також окреслення основних напрямів вирішення проблем, що існують у цьому полі. Методологічну основу дисертаційного дослідження склали загальнонаукові та спеціальнонаукові методи: історичний, формально-логічний, статистичний і порівняльно-правовий методи, а також метод юридичного аналізу. Теоретичні і практичні результати, новизна: на підставі аналізу наукових праць із розвитку поняття предмета судової експертизи та власного наукового пошуку розроблене авторське визначення предмета комплексної судової біолого-трасологічної експертизи; на основі аналізу ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», ст. 69 КПК України запропоновано авторську редакцію вказаних норм; визначено методологічне підґрунтя комплексної судової біолого-трасологічної експертизи через класифікацію судових біологічної та трасологічної експертиз; на підставі експериментальних досліджень розроблено загальні методичні положення комлексних судово-експертних досліджень механізму утворення плям зелені; на підставі систематизації відомостей про особливості будови та слідів копит коней, ніг корів та інших парнокопитних тварин, слідів лап, зубів тварин тощо розроблено теоретичні положення розв’язання діагностичних та ідентифікаційних завдань у процесі проведення комплексних судових експертиз із дослідження слідів тварин; розкрито особливості змісту висновку експертів за результатами комплексного судового біолого-трасологічного дослідження; визначено напрями та критерії оцінювання судом висновку комплексної судової біолого-трасологічної експертизи. Ступінь упровадження: у науковій діяльності як база для подальших досліджень проблем розроблення теоретичних, науково-методичних та нормативно-правових питань судової експертизи, у тому числі комплексної; у правотворчій діяльності – для вдосконалення норм чинного законодавства та нових норм законодавства (законів та інших нормативно-правових актів); у правозастосовній діяльності – для підвищення ефективності правових рішень у сфері правозастосування з погляду формування адекватного уявлення про залучення судового експерта та проведення комплексних судово-експертних досліджень, визначення критеріїв правомірності/протиправності вчинків судових експертів у процесі виконання комплексних судових експертиз, осіб, що їх залучають, та ін.; у навчально-методичній сфері – при викладанні у вищих навчальних закладах курсів криміналістики та судової експертизи, кримінального процесу, при підготовці відповідних підручників і навчальних посібників, у процесі підготовки експертних кадрів. Сфера використання: в експертній роботі – як методична база проведення комплексних судових біолого-трасологічних експертиз.