Конюх С. А. Нефропротекторні властивості рослинних поліфенольних сполук при експериментальній хронічній хворобі нирок та їх зв'язок з метаболізмом гідроген сульфіду

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0821U100849

Здобувач

Спеціальність

  • 14.03.05 - Фармакологія

30-04-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 05.600.017

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Анотація

На моделі експериментального хронічного ураження нирок щурів (модель 5/6 нефректомія) вперше показано важлива роль в патогенезі порушень метаболізму H2S у нирках. Встановлено, що хронічна хвороба нирок (ХХН) у щурів супроводжується зменшенням активності H2S -продукуючих ферментів (цистатіонін-γ-ліази, цистатіонін-β-синтази та цистeїн амінотрансферази), зростанням швидкості утилізації екзогенного H2S у нирках та зниженням вмісту H2S. Ступінь гломеруло-тубулярних порушень за ХХН мають прямий кореляційний зв’язок з вмістом H2S у нирках. Отримано нові дані про хворобо-модифікуючі ефекти системи гідроген сульфіду за експериментальної ХХН. Введення інгібітора синтеза H2S поглиблює порушення клубочкової фільтрації та тубулярну дисфункцію нирок. Застосування донатора H2S – NaHS виявляє потужні нефропротекторні властивості, які асоціюються з посиленням швидкості клубочкової фільтрації, покращанням процесів реабсорбції води та електролітів, антиоксидантною, антиапоптотичною, протизапальною, антифіброгенною та ендотеліопротекторною діями. Доповнені наукові дані про нефропротекторні властивості рослинних поліфенолів (геністеїну, кверцетину та ресвератролу), які супряжені з підвищенням вмісту H2S у нирках за ХХН. Вперше показано, що вплив поліфенолів на стан системи гідроген сульфіду у нирках за ХХН асоціюється зі зменшенням активності вільнорадикального окиснення ліпідів та протеїнів на тлі відновлення рівноваги в системі про- та антиоксидантів, зростанням у нирках активності ендотеліальної та зменшенням активності індуциельної ізоформи NO-синтази. Найбільш виразну захисну дію на нирки виявляв геністеїн, який мав найбільш виразний коригувальний вплив на функціональні параметри нирок та стан системи гідроген сульфіду, виявляв антиапоптотичну дію, зменшував структурні і дегенеративно-дистрофічні зміни у нирках та сприяв активації компенсаторно-пристосувальних і регенеративних процесів, викликав нормалізацію гемодинаміки.

Файли

Схожі дисертації

0422U100029

Шейхалі Алі Марсель

Експериментальне обґрунтування застосування нового комбінованого крему «Дермаліпоін» для лікування гнійно-запальних захворювань шкіри

0422U100006

Дуб Анастасія Ігорівна

Експериментальне обґрунтування антидіабетичної активності нової фітокомпозиції

0421U102934

Стефанів Іван Володимирович

Фармакологічна характеристика нового рослинного препарату «Касдент» для лікування запальних захворювань пародонту та слизової оболонки ротової порожнини

0421U102041

Прокопчук Олена Геннадіївна

Комплексні сполуки Sn(IV) з саліцилоїлгідразонами бензальдегідів як потенційні біологічно активні речовини з протизапальною, аналгетичною та супутньою фармакологічною дією

0521U101312

Носівець Дмитро Сергійович

Фармакологічний аналіз знеболення та хондропротекції за умов експериментального остеоартрозу на тлі гіпотиреозу