У дисертаційній роботі наведено результати комплексного клінічного і лабораторного дослідження хворих на вузловий евтиреоїдний зоб, їх особливостей у прооперованих хворих без рецидиву і з рецидивом зоба, що дозволило створити новий алгоритм лікувальної тактики, заснований на використанні напрацьованої прогностичної шкали, який передбачає обґрунтований вибір обсягу лікування хворих і профілактики рецидиву зоба.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в клінічних умовах вперше здійснена комплексна порівняльна оцінка клінічних даних, критеріїв тиреоїдного статусу, даних морфологічних, гістохімічних, цитохімічних, імуногістохімічних та імуноцитохімічних досліджень у хворих на вузловий евтиреоїдний зоб і на рецидивний зоб. Згідно морфологічних характеристик відзначено, що у тканині вузлового зоба при різних його варіантах у порівнянні з щитоподібною залозою без патологічних змін статистично вірогідно (р<0,05) змінюється співвідношення між паренхіматозним та стромальним компонентами зобної тканини за рахунок збільшення питомого об’єму паренхіми. За імуногістохімічними та імуноцитохімічними даними встановлено високу активність процесів утворення нової тканини в тканині вузлового зоба, що найбільш істотно виражено при рецидивному зобі. Це підтверджується результатами досліджень щодо змін індексу білка Ki-67 (р<0,05) у тироцитах, що свідчить про підвищену інтенсивність клітинної проліферації. Разом з цим, в цих клітинах змінюються властивості білків, що проявляється змінами співвідношення між аміногрупами та карбоксильними групами на користь останніх (р<0,05).
Уточнені наукові дані щодо зв’язку між швидкістю росту вузлів, процесом рецидивування і змінами тиреоїдного гомеостазу, встановлено, що темп росту вузлів виявляє негативну кореляційну залежність від рівня сироваткового вільного трийодтироніну, коефіцієнту співвідношення вільного трийодтироніну до вільного тироксину, сумарного тиреоїдного індексу (р<0,05); позитивну – від рівня тиреотропного гормону, співвідношення тиреотропний гормон/ вільний трийодтиронін, тиреотропний гормон/вільний тироксин, рівнем тиреоглобуліну і титром антитиреоїдних антитіл (р<0,05). Вперше запропонований спосіб прогнозування ймовірності розвитку рецидиву зобу після операції, шляхом комплексного оцінювання клінічних даних, лабораторних показників, результатів морфологічних, цитохімічних та імуноцитохімічних досліджень пунктатів щитоподібної залози, який дозволяє обґрунтовано виділяти групи низького і високого ризику розвитку рецидивного зоба. Вперше запропонований алгоритм лікувальної тактики у хворих на вузлові форми евтиреоїдного зоба, заснований на застосуванні розробленої прогностичної шкали.
