Березенко І.В. Реалізація захисної функції в податково-деліктному провадженні. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». – Академія праці, соціальних відносин і туризму, Київ, 2021.
Дисертація присвячена визначенню сутності та особливостей реалізації захисної функції в податково-деліктному провадженні, а також формуванню напрямів удосконалення у цій сфері.
Запропоновано під податково-деліктним провадженням розуміти процес притягнення фізичних та юридичних осіб до фінансової відповідальності контролюючими органами за вчинення податкового правопорушення. Зроблено висновок, що податково-деліктне провадження здійснюється послідовно в межах окремої процесуальної стадії та складається з таких стадій: встановлення податкового правопорушення, прийняття рішення про застосування фінансової відповідальності, оскарження рішення про застосування фінансової відповідальності, виконання рішення про визначення грошових зобов’язань. Розмежовано такі системоутворюючі для податково-деліктного провадження категорії як «податковий процес», «податкове провадження» та «податкова процедура».
Доведено, що у системі функцій податкового права доцільно виділяти захисну функцію, яка являє собою сукупність однорідних норм податкового законодавства, які регулюють відносини між контролюючими органами і фізичними та юридичними особами, що виникають, розвиваються і припиняються у процесі захисту прав, свобод та законних інтересів підвладних суб’єктів податкових правовідносин. Зазначено, що захисна функція в податковому праві застосовується не завжди, а лише тоді, коли існує певний причинно-наслідковий зв’язок між владними та підвладними суб’єктами податкових правовідносин щодо порушених прав, свобод та законних інтересів останніх. Наголошено, що захисна функція є особливою функцією в податковому праві, яка реалізується під час податково-деліктного провадження з метою відновлення порушеного права, усунення перешкод в його реалізації, усунення реальної загрози порушення суб’єктивних прав протиправними діями, а також для застосування до порушника заходів правового примусу.
Акцентовано увагу на тому, що важливим елементом реалізації захисної функції в податково-деліктному провадженні є суб’єкти – реальні учасники податково-деліктних правовідносин. На підставі чинного податкового законодавства до суб’єктів реалізації захисної функції в податково-деліктному провадженні віднесено: платника податків, податкового агента, представника платника податків, представника податкового агента.
Встановлено, що ефективність реалізації захисної функції під час притягнення до фінансової відповідальності підвладних суб’єктів податкових відносин визначається станом виконання своїх обов’язків контролюючими органами, закріплених у податково-правових нормах. Застосування фінансової відповідальності у сфері оподаткування передбачає послідовність дій, якої зобов’язані дотримуватися контролюючі органи та особи, які звинувачені у вчиненні податкового правопорушення. Зроблено висновок, що процес застосування контролюючим органами фінансової відповідальності зумовлює виникнення захисної функції в податково-деліктному провадженні.
Охарактеризовано зарубіжний досвід реалізації захисної функції в податково-деліктному провадженні. Зазначено, що в зарубіжних країнах існують відпрацьовані методи та механізми, спрямовані на мінімізацію виникнення податково-деліктного провадження. У США існують центри надання допомоги платникам податків, у багатьох державах функціонує інститут податкового омбудсмена, однією з найбільш поширених форм реалізації захисної функції в податково-деліктному провадженні є ефективне функціонування інституту податкової медіації, в окремих країнах існують податкові суди.
Враховуючи значущість та пріоритетність захисту прав, свобод та законних інтересів підвладних суб’єктів податкових відносин сформульовано напрями вдосконалення правового регулювання реалізації захисної функції в податково-деліктному провадженні.
