Сушко О. О. Інститут контрасигнації: питання конституційно-правової теорії та практики

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню конституційно-правового інституту контрасигнації актів глави держави та органів публічної влади. На підставі проведеного дослідження вперше: виділено періодизацію конституційно-правового закріплення контрасигнації, виходячи з виокремлення етапів становлення та розвитку світових конституцій; здійснено класифікацію підстав застосування контрасигнації на юридичні та фактичні, згідно з якою юридичними підставами є положення чинних нормативно-правових актів, що регламентують контрасигнацію, а фактичні підстави передбачають реалізацію її мети; запропоновано нормативно визначити мотиви застосування/незастосування контрасигнації (стратегічні, функціонально-психологічні, інноваційні, фінансові, специфічні) задля недопущення необґрунтованого (безпідставного) здійснення/нездійснення контрасигнації; представлено алгоритм процедури контрасигнації з виділенням її стадій. Удосконалено: визначення поняття «контрасигнація», під яким запропоновано розуміти підписання акту глави держави, парламенту, уряду, органу місцевого самоврядування уповноваженим суб’єктом, що покладає на нього юридичну та/або політичну відповідальність за виконання акту та наділяє такий акт юридичною силою; систему основних принципів застосування контрасигнації, які мають бути нормативно закріпленими, з поділом їх на загально-правові, загальні принципи діяльності органів публічної влади, спеціальні. Дістали подальший розвиток положення щодо: залежності конституційно-правового закріплення контрасигнації від форми правління держави; моделі контрасигнації з виокремленням її видів, форм та типів за певними критеріями; гарантій здійснення контрасигнації з їх поділом на загальні (політичні, економічні, соціальні, ідеологічні) та спеціальні.