Демкович О. П. Оптимізація перитонеального лаважу у хворих на загальний перитоніт

Дисертаційна робота присвячена хірургічному лікуванню загального перитоніту. Використання для інтра- та післяопераційної санації черевної порожнини класичного перитонеального лаважу з антисептичними розчинами на водній основі такими, як хлоргекседин біглюконат 0,02%, декаметоксин 0,02% та ізотонічний розчин NaCl 0,9%, є ефективними лише перші 12-24 години, оскільки у звʼязку з процесом адгезії у черевній порожнині формуються окремі канали, по яким протікає антисептичний розчин. Зрошування парієтальної та вісцеральної очеревини не відбувається, формуються абсцеси черевної порожнини. Таким чином, незадовільні результати комплексного хірургічного лікування загального перитоніту, в переважній більшості пов’язані з неефективною післяопераційною санацією черевної порожнини, що обґрунтовує доцільність її удосконалення та підвищення ефективності. З цього випливає основна мета дисертаційної роботи - покращення результатів комплексного хірургічного лікування хворих на загальний перитоніт шляхом обґрунтування, розробки та впровадження способу перитонеального лаважу. Отримані результати використання гелевого антисептичного розчину (декаметоксин у поєднанні з гіалуроновою кислотою), показали суттєву перевагу у порівнянні з розчином хлоргексидину 0,02% на водній основі для санації черевної порожнини при загальному перитоніті. Такий результат досягається за рахунок того, що гелевий антисептичний розчин охоплює максимальну площу вісцеральної та парієтальної очеревин шляхом зменшення адгезії, проходить рівномірне розподілення антисептика в черевній порожнині, зменшується ймовірність виникнення міжпетлевих вогнищ інфекції.