На основі критичного та контекстного аналізу сучасних трактувань споріднених категорій до категорії «бюджетна ефективність» у фінансово-економічній літературі, а також у результаті конвергенції концепції бюджетної ефективності та концепції ефективності, удосконалено дефініцію «бюджетна ефективність території», під якою розуміється інтегральний показник стану бюджетної системи території, що синтезує і відображає результат досягнутого рівня ефективності й транспарентності діяльності органів територіальної влади (органів місцевого самоврядування) щодо формування, розподілу та використання бюджетних коштів на соціо-еколого-економічні цілі стратегічного й тактичного характеру. Обґрунтовано ключові сутнісні аспекти бюджетної ефективності території (фінансово-економічний аспект; організаційно-управлінський аспект; макроекономічний аспект), що формують концептуальні засади досліджуваної проблематики та визначають теоретичний, методичний і інструментально-організаційний її концепт. Систематизовано основні фінансово-економічні, організаційно-управлінські та макроекономічні умови бюджетної ефективності, а також об’єктивні і суб’єктивні фактори впливу на рівень бюджетної ефективності території. Відповідно до проведеного аналізу, визначено, що децентралізацію слід розглядати саме як процес, що триває на довгостроковій основі, має ознаки управлінської діяльності та повинен підкріплюватись належним ресурсним забезпеченням при передачі повноважень. На цій основі, у роботі запропоновано дефініцію поняття «децентралізація», під якою розуміється процес перерозподілу владних повноважень, компетенцій та ресурсів від центральних органів державної влади до місцевих органів влади та самоврядування. У роботі систематизовано ризики децентралізації та виклики, які містить даний процес з позиції бюджетної ефективності територій, базовими з яких визначено: рівень професійності менеджменту, обсяг ресурсів для функціонування, характер співпраці з системою вищого рівня, складовою якої вона є. Обґрунтовано функціональну залежність рівня бюджетної ефективності територій від факторів впливу, що виникли через децентралізацію у трьох ключових аспектах: фінансовому, адміністративно-територіальному та політичному. Розроблено системну стратегію векторних орієнтирів фінансового менеджменту в умовах децентралізації, що базується на формуванні стратегічних орієнтирів бюджетної архітектури, працює через складники рівня ефективності, принципи, завдання та імперативи безперервного вдосконалення системи фінансового менеджменту через Кайдзен-технологію структурної синергії рівня бюджетної ефективності територій. Проведене дослідження мультиплікативних ефектів капіталізації бюджетного потенціалу територій дало змогу визначити, що найбільший влив на валовий регіональний продукт як результуючий фактор бюджетної ефективності територій в умовах децентралізації мають податкові та неподаткові надходження, видатки бюджету, враховуючи трансфери до державного бюджету та середній рівень доходів на одну особу. Врахування прогнозів цих показників й інструментів щодо їх покращення дасть змогу наростити темпи економічного розвитку та забезпечити бюджетну ефективність територій. Розроблено систему визначальних інструментів підвищення бюджетної ефективності розвитку територій, яка включає низку важливих блоків, серед яких: блок доходів, блок видатків, блок міжбюджетних відносин. Обґрунтовано, що напрямки забезпечення бюджетної ефективності розвитку територій через вдосконалення дохідної складової бюджету лежать у площині, по-перше, розширення фінансової самостійності місцевих бюджетів, по-друге, нарощення економічного потенціалу та забезпечення інвестиційної привабливості територій, по-третє, залучення зовнішніх запозичень для реалізації важливих завдань та проектів. Встановлено, що оптимізація системи міжбюджетних відносин базується на таких базових елементах: чіткий розподіл повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування; вдосконалення трансфертного методу вирівнювання за доходами; вдосконалення формульних розрахунків базової та реверсної дотації. Розроблені пропозиції щодо удосконалення бюджетної політики в сфері доходів, видатків та міжбюджетних відносин дадуть змогу усунути низку деструктивних чинників гальмування перебігу реформи фінансової децентралізації та сприятимуть зростанню фінансової самодостатності органів місцевого самоврядування, а відтак дозволять бюджетній політиці стати дієвим інструментом забезпечення соціально-економічного розвитку територій. Ключові слова: бюджетна ефективність, децентралізація, території, капіталізація, фінансовий менеджмент територій
