Дисертацію присвячено дослідженню криміналістичної характеристики та організації розслідування зловживання владою або службовим становищем суддею під час здійснення правосуддя. На базі положень загальної теорії криміналістики, результатів узагальнення та аналізу судово-слідчої практики розроблено основи методики розслідування зазначеного різновиду кримінальних правопорушень.
Висвітлення зазначеної тематики дослідження полягає у визначенні поняття та змісту елементів криміналістичної характеристики цього виду кримінального правопорушення, кола обставин, що підлягають встановленню, в окресленні типових слідчих ситуацій та обранні відповідного алгоритму дій слідчого в процесі розслідування, визначенні тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій та використанні спеціальних знань під час розслідування. Окрім цього, у розвідці сформульовано низку положень, висновків і рекомендацій, що характеризуються науковою новизною.
Здійснено огляд літературних джерел у галузі кримінального права, кримінального процесу, криміналістики, оперативно-розшукової діяльності стосовно зловживання владою або службовим становищем суддею під час здійснення правосуддя, їх виявлення та розслідування. Аналіз монографічних, дисертаційних та інших наукових праць з окресленої проблематики засвідчив, що основи методики розслідування зловживання владою або службовим становищем суддею під час здійснення правосуддя досі залишається не розробленою. Запропоновано методологічну основу дисертаційного дослідження, в основу якого лягли загальнонаукові, міждисциплінарні, спеціально-наукові методи.
Проаналізовано поняття та складові криміналістичної характеристики зловживання владою або службовим становищем суддею під час здійснення правосуддя. З’ясовано, що до її структури належать такі елементи: особа злочинця, особа потерпілого, спосіб учинення, предмет кримінального правопорушення, обстановка, час і місце вчинення, мотив та мета кримінального правопорушення, механізм слідів. Наявність взаємозв’язків між елементами криміналістичної характеристики обумовлює можливість використання системного підходу в дослідженні цієї проблеми.
Встановлено, що вивчення особи злочинця, котрий вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, доцільно здійснювати з погляду взаємозв’язку з особою потерпілого, а також мотиву та мети злочину. Особою злочинця, який може вчиняти досліджуваний нами вид кримінального правопорушення, є суддя, що здійснює розгляд справи одноособово, судді, що діють у складі колегії, та слідчий суддя.
