Дисертацію присвячено питанням доказування обставин, які є підставою для застосування щодо юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Завдяки отриманим результатам доведено необхідність законодавчого закріплення у КПК України окремого кримінального провадження щодо юридичної особи та особи, підозрюваної у вчиненні від її імені та в її інтересах кримінальних правопорушень за ст. 96-3 КК України, у випадках, коли неможливе проведення одночасного досудового розслідування. Запропоновано закріпити Типове положення про порядок організації і проведення антикорупційної перевірки ділових партнерів юридичної особи, в якому чітко визначити перелік дій Уповноваженого. Обґрунтовано доцільність залучення як представника юридичної особи, щодо якої можуть застосовуватись заходи кримінально-правового характеру, уповноважену особу органу, який здійснив державну реєстрацію відповідної юридичної особи, у разі відсутності за юридичною адресою юридичної особи її уповноважених представників, невстановлення їх місцезнаходження в Україні або неможливості встановити повноваження представника діяти від імені відповідної юридичної особи. Набули подальшого розвитку положення про те, що наявність письмового повідомлення про підозру щодо уповноваженої особи юридичної особи не слід вважати перешкодою у звільненні юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру у зв’язку зі спливом строків давності, оскільки це свідчитиме лише про підозру у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, а винуватість особи констатується в обвинувальному вироку суду, що набрав законної сили. Вивчено стан Вивчено стан Вивчено стан Вивчено стан Вивчено стан Вивчено стан Вивчено стан Вивчено стан Вивчено стан Вивчено стан Вивчено стан Вивчено стан Вивчено стан теоретичного дослідження питань доказування обставин, які є підставою для застосування щодо юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. В результаті аналізу наукових досліджень констатовано, що деякі аспекти окресленої проблеми є малодослідженими чи взагалі не вивченими.
Вивчення численних публікацій на предмет поняття доказування як фундаментальної наукової і правової категорії у кримінальному провадженні засвідчило, що в теорії кримінального процесу нема єдиного підходу щодо розуміння його змісту. Встановлено, що структурними елементами доказування обставин, які є підставою для застосування щодо юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру, є: збирання (виявлення та фіксація), перевірка (сукупність практичних дій та розумових операцій), оцінка (встановлення належності, допустимості, достовірності та достатності) доказів, а також використання доказів для з’ясування відповідних обставин.
Проаналізовано методологічні засади дослідження доказування обставин, які є підставою для застосування щодо юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Наукове розвідка з цього питання провадилася з урахуванням досліджень у галузях кримінального, кримінального процесуального, цивільного та адміністративного права; анкетування представників правоохоронних органів та суддів із досліджуваних питань доказування; аналізу судової практики шляхом вивчення кримінальних правопорушень, перелік яких передбачений у ст. 96-3 КК України, за результатами вчинення яких судом було прийнято рішення про необхідність застосування щодо юридичної особи заходів кримінально-правового характеру.
Виокремлено умови, на підставі яких можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру щодо юридичної особи: вчинення уповноваженою особою юридичної особи одного з кримінальних правопорушень у рамках пп. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 96-3 КК України; вчинення уповноваженою особою кримінального правопорушення від імені юридичної особи; вчинення уповноваженою особою кримінального правопорушення в інтересах юридичної особи; відповідна особа є уповноваженою особою на виконання покладених на неї обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції; встановлення кола обов’язків уповноваженої особи, а також з’ясування, невиконання яких із них призвело до вчинення відповідного кримінального правопорушення.