У дисертаційному дослідженні здійснено комплексну наукову розробку теоретичних та прикладних проблем адміністративно-правового забезпечення взаємодії суб’єктів протидії порушенням бюджетного законодавства. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень, запропонованих особисто здобувачем.
Запропоновано взаємодію суб’єктів протидії порушенням бюджетного законодавства розглядати як діяльність кількох (не менше двох) суб’єктів протидії, які впливають один на одного та на бюджетну деліктність притаманними кожному із суб’єктів засобами і методами для досягнення спільної мети ‒ обмеження кількості проявів порушень бюджетного законодавства до фінансово безпечного, соціально-толерантного рівня.
Наголошено, що протидія порушенням бюджетного законодавства передбачає діяльність уповноважених суб’єктів щодо формування державної політики у цій сфері (з визначенням координаційного механізму), попередження (виявлення і нейтралізація причин та умов), виявлення і припинення бюджетних деліктів, застосування заходів відповідальності та усунення негативних наслідків від їх учинення. Відповідно до цих видів діяльності суб’єктами протидії порушенням бюджетного законодавства слід вважати Верховну Раду України, Президента України, Кабінет Міністрів України, органи бюджетного контролю (Рахункова палата, Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи Державної казначейської служби України, органи Державної аудиторської служби України), правоохоронні органи (Національна поліція, Національне антикорупційне бюро України, Державне бюро розслідувань, Служба безпеки України, податкова міліція, прокуратура) та суди. Тобто система суб’єктів протидії порушенням бюджетного законодавства складається з вищих органів державної влади, які формують державну політику у цій сфері, судів, які за допомогою здійснення правосуддя впливають на бюджетну деліктність та її детермінанти, органів бюджетного контролю та правоохоронних органів, які безпосередньо і цілеспрямовано протидіють правопорушенням у бюджетній сфері. Наявність у системі протидії порушенням бюджетного законодавства суб’єктів, які належать до різних гілок влади, мають різне спрямування функціонування та різні завдання актуалізує питання їх взаємодії. Відзначено, що аналіз завдань та повноважень органів бюджетного контролю дозволяє зробити висновок про наділення законодавцем цих органів адміністративно-правовим статусом суб’єкта взаємодії у сфері протидії порушенням бюджетного законодавства. Завдання та повноваження окремих органів бюджетного контролю отримали правове закріплення і на законодавчому, і на підзаконному рівнях (Рахункова палата, Державна аудиторська служба України), а інших ‒ лише на підзаконному (Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, Державна казначейська служба України). У зв’язку з цим доцільним є закріпити завдання взаємодіяти між собою та з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями в законодавчому акті, який має вищу юридичну силу у бюджетній сфері порівняно з іншими законами ‒ Бюджетному кодексі України. Для цього необхідно доповнити БК України ст. 115-1 «Взаємодія органів, уповноважених на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства» такого змісту: «Органи, уповноважені на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства у процесі своєї діяльності взаємодіють між собою, з правоохоронними органами та іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями відповідно до закону». Запропоновано завдання і повноваження органів бюджетного контролю класифікувати залежно від суб’єктів взаємодії ‒ регламентують їх узгоджену діяльність: 1) з вищими органами державної влади; 2) між собою; 3) з правоохоронними органами та судами; 4) з міжнародними та іноземними інституціями; 5) з іншими суб’єктами протидії порушенням бюджетного законодавства. Також виокремлюються нормативно-закріплені повноваження щодо інформаційної взаємодії та взаємодії під час проектно-консультативної роботи. Доведено, що серед органів фінансового контролю на нормативно-правовому рівні найбільш повно регламентовані повноваження щодо взаємодії у сфері протидії порушенням бюджетного законодавства Державної аудиторської служби України. Отримали певне нормативне закріплення форми її взаємодії і з вищими органами державної влади, і з органами місцевого самоврядування, і з іншими органами бюджетного контролю, і з правоохоронними органами та судами.
