Дисертацію присвячено аналізу кримінальних процесуальних рішень суду, прийнятих за результатами підготовчого провадження. Робота є першим в Україні комплексним дослідженням кримінальних процесуальних рішень, прийнятих за результатами підготовчого провадження, крізь призму практичної діяльності. Відповідно до наукових положень, практики суду та практичного досвіду сформовано певні твердження, рекомендації та висновки, які характеризуються науковою новизною. Проведено аналіз законодавчих положень й досліджено низку літературних джерел у кримінальному процесі за тематикою підготовчого провадження, у процесі якого встановлено, що питання кримінальних процесуальних рішень суду на стадії підготовчого провадження повною мірою не досліджені.
З урахуванням законодавчої бази, наукових основ, результатів узагальнення, аналізу судових рішень та практичного досвіду сформовано дефініцію кримінальних процесуальних рішень суду. Також запропоновано визначення певних ознак, які властиві кримінальним процесуальним рішенням загалом та суду, таких як законність, обґрунтованість, вмотивованість і справедливість процесуального рішення.
Висвітлено методологічні аспекти розробки кримінальних процесуальних рішень суду, прийнятих за результатами підготовчого провадження.
З метою щонайширшого використання можливостей інституту угод у кримінальному провадженні запропоновано законодавчі зміни щодо складу обов’язкових учасників підготовчого судового провадження, оскільки він за вимогами законодавства на підставі угоди є дещо звуженим, вповні не відповідає засадам кримінального провадження та інтересам суспільства загалом.
Констатовано можливість активного використання на всіх стадіях кримінального провадження відеоконференцзв’язку, що обумовлено швидкими темпами інформатизації суспільства; також обґрунтовано необхідність закріплення на законодавчому рівні механізму використання відеоконференцзв’язку.
Через відсутність чіткого законодавчого порядку дій суду в разі відмови в затвердженні угоди про примирення та визнання винуватості запропоновано шляхи вирішення вказаної проблеми, зокрема законодавчі зміни, та висловлено думку, що у випадку, коли суд буде відмовляти в затвердженні угоди про примирення чи визнання винуватості, за відсутності інших підстав для повернення обвинувального акта, а також у разі відсутності клопотань сторін про повернення обвинувального акта для проведення подальшого досудового розслідування суд повинен призначати провадження до судового розгляду в загальному порядку.
За результатами зіставлення різних наукових позицій, з урахуванням практики запропоновано механізм перевірки судом на стадії підготовчого провадження змісту угоди про примирення та визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України, оскільки за цим КПК до суду скеровується лише обвинувальний акт з додатками та угодою, а скерування та надання суду інших матеріалів заборонено, а тому досліджено можливість одночасно зі скеруванням до суду обвинувального акта з угодою скерування всіх матеріалів досудового розслідування.
Встановлено відсутність на стадії підготовчого провадження законодавчого механізму вирішення проблематики виправлення технічних помилок, допущених учасниками процесу в угодах про примирення чи визнання винуватості, у зв’язку з чим запропоновано надання можливості учасникам процесу виправлення допущенних в угоді про примирення чи визнання винуватості технічних помилок на стадії підготовчого провадження без повернення обвинувального акта прокурору, а також досліджено можливість повторного звернення до суду з угодою в одному кримінальному провадженні.
