У дисертації здійснена науково-практична концептуалізація: об’єктивних соціально-правових підстав виокремлення судового адміністративного процесуального права України як галузі права; юридичних критеріїв галузево-правової диференціації та формування судового адміністративного процесуального права України як галузі права.
Актуальність обраної теми обумовлена проведенням широкомасштабних політико-правових перетворень та, зокрема, реформуванням у судовій сфері, спрямованих, перш за все, на утвердження прав і свобод людини та громадянина. Досягнення цієї мети є неможливим без реалізації конституційного положення щодо виокремлення адміністративної юстиції. Крім того, як свідчить аналіз судової практики, кількість адміністративних справ із приводу оскарження рішень органів публічної влади, які порушують права та свободи людини і громадянина, збільшується з кожним роком. Метою дисертаційного дослідження є науково-практична концептуалізація: об’єктивних соціально-правових підстав виокремлення судового адміністративного процесуального права як галузі права України; юридичних критеріїв галузево-правової диференціації та формування судового адміністративного процесуального права як галузі права України. Об’єктом дослідження є процесуально-правове явище судового захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. Предметом дослідження є судове адміністративне процесуальне право України.
Наукова новизна отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що дисертаційна робота є одним із перших у вітчизняній науці адміністративного права і процесу монографічним дослідженням судового адміністративного процесуального права як самостійної галузі права України, в якому сформовано науково-практичну концепцію САППУ.
Аргументовано, що за своєю правовою природою (сутністю) САППУ – це позитивне, публічне, судове, адміністративне, процесуальне право, яке є самостійною галуззю в національній системі права України.
Обґрунтовано, що предметом САППУ є суспільні відносини, що виникають за наявності публічно-правового спору та при його розгляді й вирішенні адміністративними судами у порядку адміністративного судочинства (судові адміністративно-процесуальні правовідносини);
визначено змістовно-структурні та сутнісні характеристики судових адміністративно-процесуальних правовідносин.
Доведено, що об’єкт судових адміністративно-процесуальних правовідносин є складним (двоєдиним), у ньому виокремлюється об’єктні складові: загально-матеріальна – публічно-правові спори між учасниками відповідних матеріальних публічно-правових відносин, які вирішує адміністративний суд; спеціально-процесуальна – поведінка, дії учасників судового процесу.
Запропоновано авторську концепцію принципів САППУ, зокрема їх авторське визначення, системно-змістовну характеристику та класифікацію за джерельно-змістовною ознакою на конституційні (конституційно-організаційні та конституційно-функціональні) та спеціальні (організаційно-функціональні та суто функціональні – адміністративно-судочинні).
Запропоновано зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
