Полякова Є. О. Поетика малої прози М. Кузміна

У цьому дослідженні розглядається поетика малої прози Михайла Кузміна – одного з найбільш неординарних представників «срібного століття» російської літератури й мистецтва. Мала проза письменника, на відміну від лірики та повістей і романів, усе ще залишається на периферії уваги дослідників. Між тим, М. Кузмін написав понад 80 творів малих жанрів. Такий об’ємний пласт творчої спадщини письменника заслуговує на ретельний аналіз й осмислення: є підстави вважати, що в малій прозі його творча індивідуальність і новації виявилися не менше, ніж у поезії, великих прозових жанрах і драматургії, що й обумовлює актуальність дисертації. Дослідження було проведено на матеріалі малої прози М. Кузміна 1900–1920-х років, розглянутої в контексті його творчості й літератури межі XIX–ХХ століть. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше було здійснено ґрунтовний аналіз поетики малої прози М. Кузміна, запропоновано інтерпретацію розглянутих творів письменника й укладеної в них авторської концепції, виявлено загальні риси поетики малої прози письменника (інтертекстуальність (в т. ч. автоінтертекстуальність), парадоксальні поєднання культурних кодів, високий ступінь іронії, відсилання до інших видів мистецтва, еротизм, абсурд, лаконізм викладу, тенденція до циклізації та ін.). Також було запропоновано типологію малої прози М. Кузміна (стилізовані новели, літературні казки на новелістичній основі, белетристичні новели, фрагментарна проза й мініатюри). Уточнено місце й значення малої прози М. Кузміна в його творчості й літературному процесі кінця XIX – початку ХХ століть: виявлені особливості поетики дозволяють характеризувати її як постсимволістську (в т. ч. предпостмодерністську) й таку, що типологічно схожа з деякими рисами поетики авангарду.