Метою роботи є встановити закoнoмірнocті впливу температурного режиму та режиму опадів на події нересту найбільш поширених видів риб водойм природного заповідника «Дніпровсько-Орільський» за умов глобальних змін клімату. Для досягнення пocтавленoї мети в роботі вирішені такі завдання: встановлені закoнoмірнocті динаміки температурного режиму модельних водойм природного заповідника «Дніпровсько-Орільський»; визначені особливості річної динаміки ходу температур і випадіння опадів, розроблені підходи для застосування патернів температури та опадів як предикторів фенології нересту риб; оцінені тенденції змін або їх відсутність фенології нересту риб протягом значного періоду часу; визначені найважливіші предиктори подій нересту риб; оцінена роль глобального тренду змін клімату в мінливості термінів нересту досліджених видів риб; встановлені закономірності варіювання температури води на момент початку нересту риб; оцінено значення коливальних процесів кліматичних умов у перебігу подій нересту риб; визначена біотопічна складова у варіюванні фенології нересту риб; розроблені підходи для виокремлення значення температурного режиму, режиму випадіння опадів та типу біотопу в їх впливі на фенологію нересту риб; виявлені закономірності міжвидових взаємодій у динаміці нересту риб.
Об’єктом дослідження є фенологія нересту найбільш поширених видів риб (Esox lucius Linnaeus, 1758, Perca fluviatilis Linnaeus, 1758, Carassius gibelio (Bloch, 1782), Blicca bjoerkna (Linnaeus, 1758), Abramis brama (Linnaeus, 1758), Scardinius erythrophthalmus (Linnaeus, 1758), Rutilus rutilus (Linnaeus, 1758)) природного заповідника «Дніпровсько-Орільський». Предметом вивчення є закoнoмірнocті впливу температурного режиму, режиму випадіння опадів, типу біотопу та міжвидових взаємодій в угрупованні риб на фенологію їх нересту. Матеріали, що склали основу роботи, були зібрані на акваторії заповідника в 1997–2018 рр. з урахуванням типології водойм. Достовірність та порівнюваність отриманих результатів забезпечена застосуванням для фіксації подій нересту стандартних методик та протоколів. Додатково фіксувались погодні явища, коливання рівня води та визначалася температура води у момент початку нересту. Для визначення біотопічних особливостей водойми заповідника розподілені на чотири групи: водойми системи Миколаївського уступу, водойми системи Таромський уступу, водойми руслової частини р. Дніпро та водойми системи р. Проточ разом з водоймами Обухівської заплави. У роботі використані дані метеорологічної обсерваторії у м. Дніпро. Для аналізу даних застосовані методи описової статистики та багатовимірного аналізу даних. Аналіз карт власних векторів, заснованих на симетричній дистанції Морана (symmetric distance-based Moran’seigen vector maps analyses – MEM) був виконаний для одержання набору ортогональних часових змінних (dbMEM-змінних), які походять з вектора часу, що складається з 360 часових кроків від 1 липня попереднього року до 31 червня поточного року. dbMEM-змінні є лінійними комбінаціями у моделях RDA, що дозволяє витягувати часові структури з температурних часових рядів даних. Статистичну значимість RDA-осей було перевірено за допомогою пермутаційного тесту. Перекривання екологічних ніш в угрупованні було оцінено за допомогою розрахунку попарних індексів Піанка для всіх видів протягом одного року для кожного водоймища з використанням дат діапазону нересту від початку до кінця як маркерів використання часової екологічної ніші кожним видом. У роботі вперше встановлені характеристики нересту (терміни початку, кінця, тривалість, температура води на момент початку нересту) для домінантних видів риб природного заповідника «Дніпровсько-Орільський» за тривалий (1997–2018 рр.) період часу; визначені типологічні особливості термічного режиму водойм природного заповідника «Дніпровсько-Орільський»; запропоновано як детермінанти подій нересту розглядати коливальні складові температурного режиму та режиму випадіння опадів; встановлені частотні особливості впливу факторів середовища на події нересту видів риб; доведено вплив міжвидових взаємодій на фенологію нересту риб. Удocкoналенo процедуру встановлення взаємозв’язку між температурою повітря та температурою води у водоймах. Набула подальшого розвитку концепція перекривання екoлoгічних ніш Піанка. Встановлені залежності між температурою води та температурою повітря використовуються у практиці моніторингу екологічних режимів водойм природного заповідника «Дніпровсько-Орільський» для інтерполяції результатів точкових вимірювань. Одержані відомості про фенологію нересту домінантних видів риб заповідника є основою для порівняння результатів моніторингу репродукції риб Запорізьського водосховища. Методичні розробки можуть стати основою для розробки практичних протоколів оновленої Програми Літопису природи для заповідників та національних природних парків.
