Андрієвський Т. Г. Гібридна війна у політичному процесі: особливості проявів та засоби протидії

Об’єкт – гібридна війна як суспільно-політичний феномен. Мета – виявлення сутності гібридної війни у контексті сучасного політичного процесу, визначення особливостей проявів та засобів протидії гібридній війні, зокрема, в політичному процесі України. Методи – системний, компаративного аналізу, моделювання, історичний, техніко-юридичний аналіз, прогностичний. Теоретичні і практичні результати – формування теоретичного та емпіричного базису для створення державної доктрини гуманітарної безпеки і політики культурної безпеки. Новизна – уперше здійснено авторську концептуалізацію поняття «гібридна війна»; виокремлено окремі етапи у становленні російської доктрини гібридної війни відповідно до історичних та політико-правових умов; запропоновано авторську структурну модель російсько-української гібридної війни; визначено два основні напрями реалізації державних політик з протидії російській гібридній агресії; дістали подальшого розвитку твердження стосовно розуміння сутності гібридної війни, а також аргументи щодо розуміння природи вибору агресором сценаріїв; обґрунтування стосовно підходу до періодизації російсько-української гібридної війни; поглиблено твердження щодо застосування поняття «гібридна війна» на прикладному рівні в політологічному дискурсі; аргументи стосовно концепції В. Немета щодо «гібридності» суспільства, яке веде гібридну війну; розуміння щодо застосування державою-агресором «активних заходів». Ступінь упровадження – розробка конкретних рекомендацій щодо аналізу впливу гібридних війн та засобів протидії у контексті сучасного політичного процесу, зокрема, в Україні. Сфера використання – владні структури; органи державної безпеки і оборони; політичні партії; аналітична та навчальна діяльність.