У дисертаційній роботі запропоновано алгоритм обстеження і лікування пацієнтів із дефектами зубних рядів, ускладнених зубощелепними деформаціями і функціональними розладами скронево-нижньощелепного суглоба з проведенням аналізу оклюзійних співвідношень, застосуванням індивідуального підходу до пацієнта, сучасних артикуляційних систем (кондилографії) і 3D цифрових технологій, застосування запропонованих шин-кап, ортопедичної реабілітації сучасними незнімними естетичними конструкціями протезів. Запропонована конструкція шини – капи проектується цифровим методом, а методика її виготовлення дозволяє індивідуалізувати її товщину в залежності від стану і положення суглобових головок, локалізації дефектів зубних рядів у дистальній чи фронтальній ділянках зубного ряду з однієї чи з двох сторін, а також проводити поступове і поетапне підняття висоти прикусу та досягти високих естетичних результатів ортопедичного лікування. Було обстежено і проведено ортопедичне лікування 160 пацієнтів, з яких у у 110 наявні розлади СНЩС, які мають прояви суглобової дисфункції. Встановлено, що у пацієнтів 2 і 3 груп із дисфункцією СНЩС типовими скаргами перед лікуванням були болі в ділянці СНЩС, що складало 91,7 %, тривалий перебіг захворювання - у 79,2 %, болі при рухах нижньої щелепи – у 72,5 %, а болі при широкому відкриванні рота – у 77,5 %, відчуття скутості і болі в жувальних м’язах спостерігали у 68,3 % пацієнтів. При об’єктивному обстеженні до лікування встановлено, що у 53,3 % пацієнтів періодично спостерігалися скутість та обмеження рухів нижньої щелепи ввечері; у 36,7% пацієнтів відмічали S-подібне опускання нижньої щелепи; у 35,0 % пацієнтів обмежені сагітальні і в 31,7 % - трансверзальні рухи нижньої щелепи. Через 6 і 12 місяців після запропонованого лікування встановлено, що параметри вертикальних і протрузійних рухів суглобових головок у пацієнтів 3 групи були достовірно кращими від показників перед лікуванням і від показників у пацієнтів 2 групи, яким проводили загальноприйняте лікування. При аналізі трансверзальних рухів нижньої щелепи у пацієнтів 3 групи після використання шини-капи показники достовірно зростали (р<0,05), а через 6 і 12 місяців після ортопедичного лікування можна відзначити стабілізацію і покращення даних показників у порівнянні з попередніми термінами та з показниками пацієнтів 2 групи. При використанні запропонованої шини-капи відзначається достовірне покращення індексів РІ, PMA, Silness-Loe, РВІ у відділені терміни, що вказує на переваги над загальноприйнятими методами лікування пацієнтів. Ключові слова: дефекти зубних рядів, функціональні розлади скронево-нижньощелепного суглоба, шина-капа, кондилографія, 3D сканер. Галузь – медицина.
