Балашова О. В. Еволюція партійних систем України та Республіки Польща (1989-2019 роки)

Дисертаційна робота присвячена дослідженню еволюції партійних систем України та Республіки Польща протягом 1989–2019 років. У роботі систематизовано теоретико-методологічні засади дослідження партійних систем та підходи до їх класифікації, запропоновані західними та вітчизняними вченими, проаналізовано основні напрацювання українських та польських науковців у галузі вивчення еволюції партійних систем досліджуваних держав. Окреслено методологічний інструментарій дослідження, зокрема індекси націоналізації, електоральної волатильності та модель трикутника Нагаями, з допомогою яких аналізуються партійні системи України та Польщі, а також подано опис особливостей інтерпретації отриманих кількісних даних. Визначено всі ризики та похибки застосування конкретної методології в реаліях обраних країн. Проаналізовано партійну систему України за період її незалежності, з особливим акцентом на етапах зміни конфігурації партійної системи, основних характеристиках та особливостях, що притаманні кожному з них. Виокремлено чинники, що сприяли саме такій моделі еволюції. Усі зроблені висновки емпірично підтверджуємо через отримані кількісні показники. У дисертації також досліджено еволюцію партійної системи РП протягом 1989–2019 років із допомогою тієї ж кількісної методології. Значну увагу зосереджено на процесі партійного будівництва та міжпартійної взаємодії. Помітне місце приділено основним політичним силам РП в контексті парламентських електоральних циклів. Вивчено домінантні чинники, що сприяли успішній консолідації партійної системи РП. Здійснено порівняльний аналіз еволюції партійних систем України та Польщі з допомогою дев’яти критеріїв – показників націоналізації, електоральної волатильності, формату партійної конкуренції, інституційних рамок партійної системи, кількості та ефективності політичних партій, способу їх фінансування, рівня персоналізації та ролі ідеології в процесі партотворення і партійного функціонування. Авторка робить спробу пояснити, чому український варіант трансформації партійної системи так суттєво відрізняється від польського зразка та виокремлює низку пекомендацій для якісного реформування партійної системи України.