З метою оптимізації діагностики епілептичних нападів у пацієнтів з гострим та хронічними цереброваскулярними захворюваннями шляхом розробки прогностичних критеріїв пов’язаної з ними епілепсії проведено клінічне зрізове рандомізоване когортне порівняльне дослідження з ретроспективним та проспективним фрагментами за участю 136 осіб обох статей, які проходили обстеження та лікування у відділенні судинної патології головного мозку та відділенні запальних і травматичних захворювань нервової системи Харківcької клінічної лікар залізничному транспорті Філії
Загальний обсяг дослідницької бази включав 178 базових досліджуваних перемінних, зокрема: блок клінічних показників, спрямований на оцінку особливостей розвитку та перебігу епілептичних нападів різних періодах ішемічного інсульту і при хронічної ішемії мозку; блок клініко-анамнестичних параметрів, спрямований на встановлення ролі коморбідної і преморбідної патології в розвитку епілепсії і епілептичних нападів у обстежених пацієнтів; блок показників магнітно-резонансної томографії, які дозволили оцінити характер і роль структурних порушень ГМ в розвитку епілептичних нападів гострих та хронічних порушень мозкового кровообігу; блок нейрофізіологічних (електроенцефалографічних) параметрів для конкретизації значимих характеристик змін біоелектричної активності ГМ у пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями; блок даних ультразвукової доплерографії, які дозволили дослідити зміни церебральної гемодинаміки і оцінити їх значення в розвитку пароксизмальних порушень у пацієнтів з гострим та хронічними цереброваскулярними захворюваннями; застосовано потужний логіко-статистичний аналіз даних із теоретичним обґрунтуванням та розробкою диференційно-діагностичних та прогностичних критеріїв розвитку і перебігу епілептичних нападів у пацієнтів з гострим та хронічними цереброваскулярними захворюваннями.
Клінічними особливостями розвитку та перебігу епілептичних нападів при ішемічному інсульті і при хронічної ішемії мозку є: переважно поодиноке ураження середньої мозкової артерії; частотна структура мозкової локалізації ураження характеризується розташуванням у правій гемісфері (66,7±38,5 %), лівій гемісфері (56,7±37,3 %), мозочку (3,3±3,3 %), притаманне одночасне ураження лівої та правої гемісфер; існує тенденція до більшої частки кардіоемболічного підтипу ішемічного інсульту (60,0±37,9 %); в структурі кількості попередніх інсультів переважають особи з одним випадком інсульту в анамнезі (66,7±38,5 %);та особи із геміплегією (36,7±29,2 %); більша частота розвитку генералізованих, тоніко-клонічних поодиноких варіантів нападів у пацієнтів віком понад 60 років (найбільше 61–70 років, за низхідною — 71–80 років, понад 80 років). В більшості випадків дебют епілепсії (у 76 % випадків у чоловіків та 71 % — у жінок) спостерігається у пацієнтів з хронічним порушенням мозкового кровообігу у віці 40–60 років. Достовірно частіше перший епілептичний напад у обох гендерних групах пацієнтів розвивався у віці 50–60 років.
Преморбідна обумовленість пацієнтів з гострим цереброваскулярним захворюванням та епілептичними нападами полягає, зокрема, в тому, що у третині випадків (33,3±35,1 %) виявляють епілепсію і у родичів. Щодо коморбідної патології, переважна більшість пацієнтів з ішемічним інсультом або має нормальну вагу тіла (73,3±37,9 %), або ожиріння не більше І ступеня (20,0±17,9 %); одиничні випадки ожиріння ІІ і ІІІ ступенів мають місце лише в групі пацієнтів з епілептичними нападами після ішемічного інсульту. Цукровий діабет 2 типу як універсальний фактор ризику цереброваскулярної патології зустрічається у 13,3±16,0 % спостережень. Ішемічна хвороба серця статистично значимо частіша у пацієнтів з епілептичними нападами на фоні ішемічного інсульту (у 60,0±49,0 %). Тривалість анамнезу артеріальної гіпертензії (АГ) вірогідно вища у пацієнтів з епілептичними нападами (22,5 [14,0; 27,0] років проти 15,5 [8,0; 22,0] років у групі осіб без епілептичних нападів, р=0,02). Серед порушень ритму серця найчастішим у пацієнтів з епілептичними нападами після інсульту є фібриляція передсердь (50,0±35,4 %). За результатами порівняння частоти тютюнопаління у чоловіків і жінок досліджуваних груп встановлено, що ця шкідлива звичка достовірно частіше спостерігалася у пацієнтів з епілептичними нападами. За результатами досліджень встановлено, що тютюнопаління достовірно (p<0,05) підвищує ризик виникнення епілептичних нападів серед чоловіків у 7,5 разів, серед жінок — у 7,6 разів. Вживання алкоголю підвищує ризик виникнення епілептичних нападів у чоловіків у 4,8 разів (p<0,05).
