Шавлюк Р. В. Обґрунтування методів діагностики, лікування та прогнозування перебігу пілонідальної хвороби у дітей (експериментально-клінічне дослідження)

За даними проведеного дослідження на основі детальних морфологічних досліджень пілонідальних кіст у дітей, та порівнянні їх із дорослими були встановлені такі зміни: наявність мезенхімальної тканини, відмінності будови стінки куприкової кісти від дорослих та відсутність чіткого підтвердження трансдермального проникнення власних волосяних стрижнів у стінку й порожнину епітеліальної куприкової кісти. Ці дані свідчать на користь вродженої етіології захворювання. Також були сформовані прогностичні ознаки вищого ризику розвитку рецидивів даного захворювання: зростання індексу маси тіла та чоловіча стать. Для чіткої аргументації параметрів раціонального операційного доступу при радикальному хірургічному лікуванні пілонідальної хвороби у дітей була розроблена просторово орієнтована математична модель його розрахунку, яка відповідає вимогам мініінвазивності. Також для досягнення максимальної безпеки під час оперативного втручання морфометричними дослідженнями зовнішнього анального сфінктеру встановлено, що він має форму еліпсу, зміщеного каудально з передньо-заднім розміром 50,6 ± 1,04 мм й поперечним - 36,9 ± 0,42 мм. Це доводить необхідність виконання операційного доступу під час радикальної операції з приводу пілонідальної хвороби у дітей не ближче 3,0 см від анального отвору. Доведено, що створена методика модифікованої cleft-lift операції із латералізацією післяопераційної рани дозволяє зменшити кількість рецидивів пілонідальної хвороби у дітей на 30,88% за рахунок модифікації можливостей радикального видалення осередку запалення та відновлення анатомічних структур крижово-куприкової ділянки й сплощення міжсідничної складки з 4,12+0,15 см до 2,46+0,28 см. Також відмічається зменшення терміну стаціонарного лікування дітей у порівнянні з операціями за стандартними методиками. Розроблено діагностично-лікувальний алгоритм радикального хірургічного лікування пілонідальної хвороби у дітей на основі індивідуального підходу до провідних чинників розвитку патологічного процесу.