Гресько І. В. Механізми розвитку, діагностика та лікування порушень рухового стереотипу у хворих на поперековий остеохондроз

Об’єкти – було обрано руховий стереотип у хворих на поперековий остеохондроз з міотонічними реакціями м’язів попереково-тазової області; мета – удосконалення діагностики та лікування порушень рухового стереотипу у хворих на поперековий остеохондроз на основі клініко-рентгенологічного дослідження механізмів їх розвитку; методи – а) клінічні:1) дослідження ортопедичного статусу з оцінкою положення парних антропометричних точок; конфігурації хребта у фронтальній і сагітальній площинах; реакції пацієнта на пальпацію тригерних точок попереково-тазової області; загальної рухливості хребетного стовпа з використанням тесту «пальці-підлога», рухливості грудного і поперекового відділу хребта за методом Sсhober, обсягу рухів в кульшових суглобах за нейтральним 0-прохідним методом; функціонального стану м’язів-згиначів і розгиначів поперекового відділу хребта, тазу і стегна з дослідженням їхнього тонусу, сили та витривалості; 2) дослідження рухового стереотипу за результатами тестів активного рухового контролю м’язів попереково-тазової області та тестів, імітуючих виконання повсякденних рухів; 3) анкетування хворих з самооцінкою свого функціонального стану; б) рентгенологічні; в) статистичні; результати – за результатами клінічних досліджень виявлено переважання несиметричного розташування досліджених антропометричних орієнтирів в статичному положенні та під час динамічних навантажень не тільки праворуч і ліворуч, але й у верхній і нижній половині тулуба хворих. Результати пальпації тригерних точок попереково-тазової області дозволили встановити, що найбільш болючими виявилися тригерні точки нижньопопереково-тазової області. Рухливість хребетного стовпа в цілому за результатами тесту «пальці-підлога» була обмежена за рахунок міофіксації поперекового відділу хребта. Функціональний стан м’язів характеризувався підвищеним тонусом, зниженням показників сили і витривалості усіх досліджених м’язів. Результати тестування активного рухового контролю м’язів попереково-тазової області виявили реалізацію патологічних рухових патернів. Компенсаторні механізми виявлено за результатами тестів, імітуючих повсякденні навантаження. Результати самооцінки хворими свого функціонального стану дозволили виявити, що інтенсивність поперекового болю, рівень дисабілітації відображали виражені функціональні порушення в опорно-руховій системі; високими виявилися рівні кінезіофобії та страху і тривоги, пов’язаних з очікуванням болю. Результати порівняльного аналізу дослідження поперекових спондилограм загальної групи хворих на остеохондроз хребта з порушенням рухового стереотипу і групи асимптомних волонтерів виявили статистично вірогідне переважання всіх варіантів асиметрій поперекових хребців на всіх нижньопоперекових рівнях. За результатами клініко-рентгенологічних досліджень розроблено несуперечливу концепцію патогенезу порушень рухового стереотипу у хворих на поперековий остеохондроз. Була обрана корекція дисбалансу м’язів попереково-тазової області та стегон. Результати застосування розробленої програми фізичної реабілітації (поєднання екстракорпоральної ударно-хвильової терапії з програмою релаксувальних вправ та вправ на кординацію) хворих на поперековий остеохондроз з міотонічними реакціями і порушенням рухового стереотипу продемнстрували її ефективність, яка проявлялась значущим зниженням показників інтенсивності болю, рівнів дисабілітаціі і кінезіофобії, достовірним збільшенням рухливості хребта і його поперекового відділу, а також амплітуди згинання в тазостегнових суглобах; впроваджено – у практичну роботу закладів охорони здоров’я; галузь – медицина.