Дисертація присвячена проблемам хірургічного лікування хворих на нирково-клітинний рак (НКР) з інвазією в нижню порожнисту вену (НПВ) та праве передсердя та удосконаленню хірургічної тактики. Для вирішення вказаних проблем визначена мета дослідження – покращення результатів лікування хворих на НКР з інвазією в НПВ та праве передсердя шляхом обґрунтування оптимальних підходів хірургічної тактики, удосконалення методів профілактики тромбоемболічних та геморагічних ускладнень. Відповідно до мети визначені завдання дослідження: вивчити особливості клінічного перебігу НКР залежно від рівня пухлинного тромбозу НПВ, проаналізувати кореляційний зв’язок між частотою післяопераційних ускладнень та рівнем пухлинного венозного тромбозу в хворих на НКР, вивчити особливості хірургічної профілактики венозних тромбоемболічних ускладнень у хворих на НКР з інвазією в НПВ та праве передсердя, визначити роль інтраопераційної реінфузії крові в аспекті онкологічної безпеки у хворих на НКР з інвазією в НПВ та праве передсердя, встановити кореляційний зв’язок між рівнем пухлинного венозного тромбозу та наявністю реґіонарних і віддалених метастазів, оцінити віддалені результати хірургічного лікування хворих на НКР, ускладнений пухлинною венозною інвазією. Дослідження виконане на основі комплексного клінічного, лабораторно-інструментального обстеження, ретроспективного та проспективного аналізу безпосередніх та віддалених результатів хірургічного лікування 88 хворих на НКР, ускладнений пухлинним венозним тромбозом, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні судинної хірургії та трансплантації комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» за період з 1993 по 2019 роки. Для порівняльного аналізу хворих поділено на дві групи. До першої групи, основної, включили 62 хворих на НКР, ускладнений пухлинним тромбозом НПВ та правого передсердя, яким у 59 випадках виконано радикальну нефректомію з метатромбектомією з НПВ та правого передсердя, у трьох хворих, яким раніше виконали нефректомію з приводу НКР, у зв’язку з рецидивом захворювання при зверненні – видалення пухлини та метатромбектомію з НПВ та правого передсердя. До другої групи, контрольної, включили 26 хворих на НКР з пухлинним тромбозом ниркової вени, яким виконано радикальну нефректомію. Отримані результати наукового пошуку дозволили доповнити клінічні знання по симптоматиці НКР з інвазією в НПВ та праве передсердя залежно від рівня пухлинного венозного тромбозу. Зокрема, встановлено істотну різницю між показниками частоти ілеофеморального флеботромбозу при зростанні рівня пухлинного тромбозу НПВ (p<0,05). Запропоновано використання комбінованих мініінвазійних доступів у хірургічному лікуванні наддіафрагмального рівня інтракавальної інвазії при НКР, що дозволить зменшити обсяг, травматичніть та тривалість операційного втручання, а також забезпечити надійну профілактику тромбоемболії легеневої артерії. Вперше визначено роль інтраопераційної реінфузії крові в аспекті онкологічної безпеки в хворих на НКР з інвазією в НПВ та праве передсердя. Отримані результати цитологічного дослідження пухлинної контамінації матеріалу осаду крові з операційного поля під час етапу каватомії та відмитих аутоеритроцитів дозволяють припустити, що інтраопераційна реінфузія може забезпечити необхідну абластику та не становить додаткового ризику пухлинної дисемінації. Вперше у хворих на НКР з пухлинним тромбозом НПВ та правого передсердя удосконалено схему антикоагулянтної терапії у післяопераційному періоді.
