Корицький В. Г. Морфофункціональні зміни щитоподібної залози при експериментальній термічній травмі та застосуванні ліофілізованої ксеношкіри

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання щодо встановлення особливостей реорганізації структурних компонентів щитоподібної залози при експериментальній термічній травмі та застосуванні з метою корекції субстрата ліофілізованої ксеношкіри. Експерименти проведено на 130 статевозрілих білих щурах-самцях маса тіла яких становила 180-200 г. Тварини були розподілені на такі групи: 1-а група – інтактні білі щури; 2-а – тварини з важкою опіковою травмою; 3-я – тварини з термічною травмою, яким після ранньої проведення ранньої некректомії пошкодженої шкіри, рани покривали субстратом ліофілізованої ксеношкіри. У роботі використано такі методи дослідження: макроскопічний – для візуального встановлення форми та топографії щитоподібної залози; масометричний – для кількісного визначення абсолютної та відносної маси органу; ін’єкційний – для визначення структурної перебудови судинного русла щитоподібної залози; гістологічний та електронномікроскопічний – для встановлення якісних змін структурних компонентів щитоподібної залози; морфометричні – для отримання кількісних параметрів морфологічних компонентів щитоподібної залози; імуноферментний – для визначення вмісту гормонів гіпофізарно-тиреоїдної системи; біохімічний – для визначення еритроцитарного індексу інтоксикації та концентрації молекул середньої маси у плазмі крові; статистичний – для аналізу достовірності кількісних результатів дослідження. Вперше із застосуванням комплексу морфологічних методів дослідження вивчені особливості структурних змін компонентів щитоподібної залози піддослідних тварин після термічної травми шкіри. Встановлені макроскопічні, масометричні, морфометричні, мікро- та субмікроскопічні зміни розкривають особливості пристосувально-компенсаторних, регенераторних та деструктивно-дегенеративних змін органу за умов експериментальної опікової травми. З’ясовано, що ступінь морфологічних змін фолікулів, судин, строми та метаболічних порушень щитоподібної залози дослідних тварин різняться в динаміці досліду, а їх характер і важкість залежать від терміну спостереження. Встановлено, що за умов використання ксенодермального субстрату після ранньої некректомії пошкодженої опіком шкіри вже в ранні терміни знижується ступінь деструктивних змін фолікулярного епітелію, судин та інтерстицію, а у віддалені терміни активно відбуваються репаративні процеси та нормалізація структурних компонентів щитоподібної залози.