Згідно з даними ВООЗ, підвищений артеріальний тиск (АТ) мають 30-45% загальної популяції населення, серед яких на частку України припадає приблизно 12 млн. На сьогодні артеріальна гіпертензія (АГ) продовжує бути найпоширенішим фактором ризику серцево-судинних подій, незважаючи на досягнення в діагностиці та сучасні можливості медикаментозної корекції (WHO/ISH Hypertension guidelines, 2020).
У Європейських рекомендаціях із профілактики ССЗ 2017 р. зазначено, що надлишкова маса тіла й ожиріння пов’язані з ризиком смерті від ССЗ. У багатьох клінічних дослідженнях встановлено взаємозв’язок між підвищенням АТ і збільшенням маси тіла (Мітченко О.І. та ін., 2015).
Враховуючи тенденцію до оптимізації витрат на медицину, розвиток пацієнт-орієнтованої допомоги та підвищення прихильності до контролю власного здоров'я - телемоніторинг (ТМ) як метод діагностики може зіграти ключову роль у майбутньому часі (Miyata Y, Mukohara K, Nihon Naika Gakkai Zasshi., 2019).
Мета дослідження: підвищення ефективності контролю артеріального тиску та прихильності до лікування у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та надмірною масою тіла шляхом вивчення клінічних особливостей, характеристик психологічного статусу та показників добового моніторування і телемоніторингу артеріального тиску.
Завдання дослідження:
1. Визначити частоту супутньої патології та клінічні особливості АГ у пацієнтів із надмірною масою тіла.
2. Проаналізувати психологічний статус пацієнтів з АГ та надмірною масою тіла.
3. Дослідити якість життя та рівень тривожності у пацієнтів з АГ та надмірною масою тіла після використання телемоніторингу АТ.
4. Провести порівняльний аналіз показників ДМАТ у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та надмірною масою тіла.
5. Порівняти рівень досягнення цільових показників АТ після використання телемоніторингу АТ у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та надмірною масою тіла.
6. Оцінити динаміку рівня прихильності до лікування та з’ясувати фактори низької комплаєнтності у пацієнтів з артеріальною гіпертензію та надмірною масою тіла.
Наукова новизна отриманих результатів
Проведено глибокий порівняльний аналіз особливостей клінічної картини АГ у пацієнтів із нормальною та надмірною масою тіла та з’ясовано, що дані пацієнти мають достовірно вищу кількість супутньої патології, частіше приймають потрійну комбіновану антигіпертензивну терапію та мають вищий відсоток шкідливих звичок (таких як вживання алкоголю та малорухливий спосіб життя).
Досліджено, що за даними оцінювання психологічного профілю пацієнти з АГ та надмірною масою тіла мали статистично вищі показники тривожності (як і особистісної, так і реактивної) та іпохондрії, у той час як рівень оптимістичності був знижений. Крім цього, рівень ЯЖ статистично нижчий, ніж у пацієнтів з нормальною масою тіла за рахунок шкал фізичного функціонування, загального стану здоров’я, життєвої активності та рольового функціонування.
Проаналізовано добовий профіль АТ у пацієнтів із надмірною масою тіла та з’ясовано, що вони мають достовірно вищі показники індексу часу ДАТ та нічної гіпертензії. Виявлена різниця в досягненні цільових показників АТ використовуючи домашнє вимірювання та телемоніторинг. Так, у пацієнтів як і з нормальною, так і з надмірною масою тіла після застосування приладу телемедицини достовірно знизились цифри як САТ та ДАТ, так і покращився добовий профіль АТ.
Вперше встановлено, що використання телемоніторингу АТ сприяє збільшенню прихильністю до лікування, покращує лікувально-діагностичний комплаєнс, що у свою чергу достовірно знижує цифри АТ як у пацієнтів із нормальною, так і з надмірною масою тіла. Проаналізований кореляційний зв'язок між недостатнім рівнем прихильності до лікування та факторами, що з ним пов’язані.
Проведений порівняльний аналіз результатів офісного та домашнього моніторування АТ та знайдена достовірна різниця в показниках.
З’ясовано, що досягнення цільових показників АТ асоціюється з покращенням ЯЖ, достовірним зниженням рівня тривожності та підвищеним комплаєнсом у пацієнтів як з нормальною, так і з надмірною масою тіла.
Практичне значення одержаних результатів
Проведене дослідження дає змогу підвищити ефективність контролю АТ у пацієнтів з АГ та надмірною масою тіла, розширити сучасні дані про фактори зниження лікувально-діагностичного компаєнсу у них.
Оцінка соціально-демографічних факторів дозволила виявити, що пацієнти з надмірною масою тіла мають вищу стадію АГ, обтяжений сімейний анамнез та вищий ступінь серцево-судинного ризику в порівнянні з пацієнтами з нормальною масою тіла, що має одне з ключових значень для вибору оптимальної тактики лікування та зниження серцево-судинних ускладнень у щоденній практиці лікаря.
Виявлено, що більша кількість щоденних таблеток достовірно знижує прихильність до лікування, що в свою чергу вимагає підбір оптимальних схем лікування для досягнення оптимальних результатів.
