Тиравська Ю. В. Клініко-гемостатичні показники у пацієнтів з нестабільною стенокардією та їх динаміка в процесі лікування статинами

Актуальність дослідження визначається високою частотою ускладнень НС, співставною з такою при інфаркті міокарда (ІМ) без елевації сегмента ST та необхідністю удосконалення диференційної діагностики больового синдрому ішемічного і неішемічнго ґенезу. Перспективним у площині персонізалізованого підходу в сучасній медицині є подальший пошук маркерів несприятливого перебігу НС як мішеней для розробки методів цілеспрямованої корекції. З огляду на це обґрунтованим є вивчення параметрів системи гемостазу і фібринолізу, враховуючи їх ключову роль у патогенезі атеротромбозу. Дані щодо неоднорідності плейотропних впливів статинів ставлять питання про визначенння оптимального з точки зору потенціалу відновленення порушень гемостазу. Метою роботи є удосконалення клініко-лабораторної діагностики і прогнозування перебігу НС на підставі вивчення параметрів гемостазу та їх динаміки в процесі лікування статинами. Завдання дослідження: 1. Встановити особливості порушень гемостазу і фібринолізу при НС залежно від її клінічних типів. 2. З’ясувати характер і силу взаємозв’язків між факторами гемостазу з клініко-анамнестичними, гемодинамічними та електрокардіографічними показниками у пацієнтів з НС. 3. Розробити моделі опосередкованої оцінки параметрів гемостазу у пацієнтів з НС на основі взаємозв’язків з клініко-анамнестичними, гемодинамічними та електрокардіографічними показниками. 4. Визначити інформативність факторів гемостазу як потенційних критеріїв диференційної діагностики больового синдрому при підозрі на НС. 5. Провести аналіз параметрів гемостазу як можливих предикторів серцево-судинних ускладнень при НС. 6. Встановити на основі порівняльного аналізу внутрішньогрупові особливості впливу статинів на фактори гемостазу і показники ішемії міокарда у пацієнтів з НС. У дослідження включено 172 пацієнти віком 60.32±6.94 роки, 59 жінок (34.3%) та 113 чоловіків (65.7%), що перебували на обстеженні та лікуванні у кардіологічному відділенні КНП «Київська міська клінічна лікарня №12» за період 2017-2019 рр., а також 10 практично здорових осіб групи контролю (4 жінки (40.0%) та 6 чоловіків (60.0%)). 152 особи (83.5%) були госпіталізовані з попереднім діагнозом «ГКС: нестабільна стенокардія», а 20 (11.0%) – хворі зі стабільною стенокардією (СС) у рамках планової госпіталізації. У ході лікувально-діагностичного процесу діагноз НС підтвердився у 110 пацієнтів, 40 з яких мали НС, що вперше виникла (вНС), а 70 пацієнтів – прогресуючу НС (пНС). З-поміж 152 пацієнтів було виявлено 42 (27.6%) з больовим синдромом неішемічного (вертеброґенного) походження, у яких діагноз НС не підтвердився. За період 28-денного спостереженння у 10 (9.1%) хворих НС трансформувалася у гострий ІМ (7 пацієнтів з вНС та 3 пацієнти з пНС). Для дослідження внутрішньогрупових особливостей впливу статинів на параметри гемостазу сформовані співставні групи пацієнтів з пНС, яким призначалась терапія аторвастатином 60 мг/ добу (26 пацієнтів) чи розувастатином 20 мг/ добу (24 пацієнти). Таким чином, для виконання поставлених завдань дизайн роботи побудований на основі декількох типів обсерваційного дослідження, а саме: - крос-секційні: А) хворі з вНС, пНС, СС (планова госпіталізація) та група контролю (завдання 1-3); Б) пацієнти з підозрою на НС (завдання 4); - когортні проспективні: А) пацієнти з НС з урахуванням розвитку ускладнень (завдання 5); Б) пацієнти з пНС, що приймали аторвастатин чи розувастатин (завдання 6).