Дисертаційне дослідження присвячено розкриттю поняття та ознак громадянської журналістики як сучасного інституту, спрямованого на забезпечення реалізації права на інформацію.
В роботі визначено зміст права на інформацію, вплив засобів масової комунікації та громадянської журналістики на реалізацію права на інформацію.
Наявні обмеження у свободі діяльності традиційних засобів масової інформації щодо поширенні інформації про окремі політично, соціально конфлікті теми, залежність ЗМІ від впливу їх власників та редакційних правок, обумовили формування незалежного інституту масових комунікацій – громадянської журналістики, як відкритого інформаційного ресурсу.
Обґрунтовано, що обмеження щодо поширення інформації, які мають враховуватись в тому числі й в діяльності громадянських журналістів, мають публічно-правовий (інформація, яка стосується забезпечення національної безпеки, інтересів держави) та приватноправовий характер (інформація, яка стосується приватних осіб, зокрема персональних даних, комерційної, медичної таємниці, приватного життя тощо).
Публічно-правовий аспект передбачає обмеження щодо збору та поширення інформації з обмеженим обігом, яка становить державну таємницю та має важливе значення для забезпечення національної безпеки, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України. Спеціальними законодавчими актами в цій сфері є Закон України «Про державну таємницю», «Про національну безпеку України.
Приватноправовий аспект полягає в закріпленні за особою права на обмеження щодо доступу та поширення окремої інформації про неї та її приватне життя. На рівні Конституції України до таких прав та гарантій слід віднести зокрема право на недоторканність особистого і сімейного життя, заборони щодо збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Відповідно до ЦК України також передбачено обмеження щодо поширення інформації, яка містить таємницю про фізичну особу, в тому числі право на таємницю про стан здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні, таємниця заповіту. Сімейний кодекс України визначає право на таємницю усиновлення, право на таємницю результатів медичного обстеження наречених, дотримання таємниці особистого життя учасників сімейних відносин, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя.
Визначено особливості громадянської журналістики, які відрізняють її від традиційних засобів масової інформації. До таких відмінностей віднесено: суб’єктний склад (громадянськими журналістами визнаються особи, які не мають спеціальної професійної підготовки, журналісти, які не працюють в ЗМІ, а ведуть незалежну діяльність); правове регулювання діяльності (відсутність спеціального правового регулювання діяльності громадянських журналістів); мета діяльності (поширення суспільно важливої інформації, висвітлення подій, які мають важливе соціальне, політичне, економічне значення); взаємодія з громадськістю (забезпечення більш широкого залучення всіх зацікавлених осіб до обговорення поширеної інформації, можливість відкритого висловлення позицій, думок з різних проблемних питань); свобода дій (на відміну від традиційних ЗМІ відсутність обмежень щодо змісту матеріалу, контролю зі сторони редакції чи засновника ЗМІ); сфера поширення (громадянська журналістика сформувалась та отримала розвиток у Всесвітній мережі Інтернет).
До переваг громадянської журналістики віднесено: активне залучення широкого кола суб’єктів до обговорення актуальних для суспільства, економіки, країни питань; надання широкого розголосу питанням, які не висвітлюються в офіційних ЗМІ через складність їх вирішення, редакційний цензор; висвітлення інформації від першоджерела, що дозволяє доводити до широкого загалу важливі дані, які можуть бути не лише суспільно корисними, а й попереджати про певні небезпеки, ризики тощо; оперативність доведення інформації, а також реакції на неї зі сторони читачів; формування тематичного поля для проведення журналістських розслідувань представниками офіційних ЗМІ. Недоліком громадянської журналістики є можливість поширення недостовірної інформації, оскільки масові інформаційні потоки не підлягають ретельній перевірці, непоодинокими є випадки поширення інформації, яка не ґрунтується на фактах, дослідженнях, або просто є вигаданою.
