Метою дисертаційного дослідження є удосконалення діагностики ускладнень гестаційного періоду та передчасних пологів шляхом визначення інформативних показників оцінювання стану вагітних та розроблення моделей прогнозу перебігу та результату вагітності.
Виконана дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри перинатології, акушерства та гінекології Харківської медичної академії післядипломної освіти на тему «Система прогнозування, діагностики і профілактики надбаних та наслідуваних факторів акушерсько-гінекологічних ускладнень з урахуванням особливостей сполучної тканини, нейроендокринно-обмінних порушень, інфектологічних уражень і гемостазу» (номер держреєстрації 0116U002865, 2016-2021 рр.) Дисертаційна робота виконувалася протягом 2017 – 2021 років на клінічній базі КНП «Міський перинатальний центр» ХМР. Головний лікар – Коровай С. М.
Проведено аналіз результатів комплексних клініко-лабораторних обстежень 110 вагітних віком 20–45 років, які сформували групи зі сприятливим (перша група) та несприятливим (друга група) результатами вагітності.
Критеріями відбору пацієнток для дослідження були: вагітні з фізіологічним перебігом гестаційного періоду та терміновими пологами, вагітні із загрозою передчасних пологів, передчасними пологами та антенатальною загибеллю плода. Критеріями виключення з дослідження було: наявність тяжкої екстрагенітальної патології (цукровий діабет, хронічні захворювання нирок і печінки з недостатністю), порушення жирового обміну, шкірні захворювання, аутоімунні захворювання, наявність аномалій розвитку статевих органів, багатоплідна вагітність, вагітність, яка настала з використанням допоміжних репродуктивних технологій, а також вагітність, що наступила після стимуляції овуляції.
Першу групу склали вагітні з фізіологічним перебігом гестаційного періоду та терміновими пологами (ТП) – 41 жінка, до другої групи віднесено вагітних із загрозою передчасних пологів, передчасними пологами (ПП) та антенатальною загибеллю плода – 42 жінки. Дані щодо хворих з передчасними пологами та антенатальною загибеллю плода (друга група) було одержано шляхом ретроспективного аналізу історій хвороби. Показники вагітних обох досліджуваних груп було використано для розроблення моделей прогнозу перебігу та результату вагітності. Для перевірки моделей прогнозу було сформовано групу з 17 вагітних ( 10 – зі сприятливим результатом вагітності, 7 – з передчасними пологами). Для клінічної перевірки моделей прогнозу сформували групу з 10 вагітних з ознаками загрози передчасних пологів.
Встановлено, що достовірних відмінностей за сімейним та соціальним статусом, а також перенесеними інфекційними захворюваннями між групами жінок з різним результатом вагітності немає. Також відсутні достовірні відмінності у частоті виникнення у вагітних обох груп більшості соматичних захворювань.
Також не виявлено достовірних відмінностей між досліджуваними групами за репродуктивним анамнезом. Так, серед жінок першої групі було 41% першовагітних, у другій – 52 %. Окрім того, жінки з першою та другою вагітністю становили достовірну (χ2=8,24; р<0,05) більшість у обох досліджуваних групах. всіх жінок прогноз терміну пологів проведено з використанням моделі D, що пов’язане з наявністю ознак загрози переривання вагітності. За моделлю у всіх прогнозувалися передчасні пологи. Жінки були госпіталізовані до стаціонару та отримали відповідне лікування, яке залежало від акушерського та соматичного стану жінки. Вагітним призначали гормональну терапію (мікронізований прогестерон), спазмолітичну терапію. Вагітним зі скаргами на переймоподібний біль, розкриттям шийки матки менше ніж 3 см, цілими навколоплідними водами призначалася токолітична терапія (селективний β2 симпатоміметик, селективний блокатор кальцієвих каналів). Всі вагітні з 24 до 34 тижнів вагітності отримали курс профілактики синдрому дихальних розладів новонародженого (кортикостероїди). Додатково призначався препарат холекальциферолу для профілактики дефіциту вітаміну D. У всіх жінок вдалося пролонгувати вагітність, яка завершилася народженням живих доношених дітей у задовільному стані.
Таким чином, ефективність використання розроблених моделей прогнозу результату вагітності доведена в клінічних умовах. Своєчасне виявлення ризику передчасних пологів та призначення відповідного лікування в стаціонарних та амбулаторних умовах дозволило у всіх досліджених випадках пролонгувати термін вагітності та завершити її у відповідний термін народженням живих доношених дітей з нормальною вагою та задовільним станом за шкалою Апгар.
