Дисертацію присвячено комплексному порівняльно-правовому дослідженню набуття статусу адвоката в Україні та в країнах пострадянського простору. Здійснене дослідження дозволило обґрунтувати та сформулювати низку наукових пропозицій та практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення порядку набуття статусу адвоката в Україні з урахуванням досвіду пострадянських країн.
Встановлено, що законодавство про адвокатуру та адвокатську діяльність в частині визначення порядку набуття статусу адвоката в Україні та країнах пострадянського простору має багато загальних рис, що обумовлено спільністю історичного коріння і шляхів еволюції, та водночас з’ясовано, що в цих державах виявляються й значні відмінності в умовах та процедурі набуття статусу адвоката.
Визначено, що набуття статусу адвоката – це нормативно- регламентована сукупність послідовно здійснюваних дій, які надають особі можливість доступу до професії адвоката на засадах законності, незалежності, рівності та заборони дискримінації, з дотриманням норм адвокатської етики, доступності, прозорості та відкритості та передбачають перевірку відповідності особи, яка виявила намір займатися адвокатською діяльністю, вимогам до адвоката, визначення рівня теоретичних знань та набуття практичних навичок претендента, розгляд матеріалів та прийняття рішення щодо видачі документа, який засвідчує право на заняття адвокатською діяльністю.
Виходячи з аналізу організаційних умов доступу до професії адвоката з урахуванням процедур, які застосовуються у країнах пострадянського простору виокремлені наступні стадії набуття статусу адвоката: 1) допуск до процедури набуття статусу адвоката; 2) визначення рівня теоретичних знань та набуття практичних навичок претендента; 3) розгляд матеріалів та прийняття рішення щодо набуття статусу адвоката.
На підставі порівняльного аналізу порядку набуття статусу адвоката в пострадянських країнах запропоновано закріпити на законодавчому рівні, що набуття статусу адвоката здійснюється на принципах законності, незалежності, рівності та заборони дискримінації, дотримання норм адвокатської етики, професійності та компетентності, доступності, спеціалізації, прозорості та відкритості.
Доведено необхідність запровадження системи управління електронного кабінету кандидата на набуття статусу адвоката шляхом створення відповідного ресурсу на офіційному сайті НААУ. Визначено, що особа, яка виявила бажання набути статус адвоката звертається із заявою про допуск до складення кваліфікаційного оцінювання через веб-портал та надає відповідні документи у формі електронного документа, підписаного електронним цифровим підписом.
Запропоновано на офіційному сайті Національної асоціації адвокатів України у розділі доступу до професії адвоката у вкладці «Центр кар’єри» створити особистий кабінет для осіб, які виявили бажання набути статус адвоката з можливістю подання документів для допуску до складання кваліфікаційного оцінювання та відслідковування статусу заяви та відповідності документів.
Для підвищення рівня підготовки майбутніх адвокатів запропоновано передбачити кваліфікаційне оцінювання, складовими якого визначити відбірковий та кваліфікаційний іспит, з процедурою складення відбіркового іспиту у формі анонімного комп’ютерного тестування, метою якого буде перевірка рівня загальних теоретичних знань особи у сфері права, володіння державною мовою та особистих морально-психологічних якостей. При цьому передбачається, що відбірковий іспит буде відбуватися з обов’язковою онлайн трансляцією та відеофіксацією з визначеним терміном зберігання матеріалів відеозапису, який може бути допустимим доказом у випадку оскарження результатів тестування.
Звільненню від відбіркового іспиту підлягатимуть особи, які склали єдиний державний кваліфікаційний іспит з права під час здобуття вищої освіти або особи, які мають досвід роботи на посаді судді або прокурора не менше п’яти років або науковий ступінь в сфері права.
Запропоновано стажування проводити після складення відбіркового іспиту у формі анонімного комп’ютерного тестування. Доведено необхідність проведення стажування у формі професійної адаптації претендента, яка передбачає теоретичну та практичну складову. При цьому, теоретичну частину стажування визначити як обов’язкову умову для всіх претендентів на набуття статусу адвоката та проводити її протягом трьох місяців як адаптаційну процедуру для майбутніх адвокатів, але навчальна програма для осіб, які мають досвід роботи на посадах судді та прокурора від п’яти років повинна бути розрахована з урахуванням їх теоретичної та практичної підготовки. Щодо практичної частини стажування, запропоновано звільнити осіб, які мають досвід роботи на посадах суддів та прокурорів більше п’яти років за умови успішного складення теоретичного курсу стажування.
Запропоновано зміни та доповнення до законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, якими визначено порядок набуття статусу адвоката в Україні.
