Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено комплексні дослідження особливостей процесів забур’янення посівів рису посівного, уточнено конкурентну спроможність посівів культури в різні періоди їх вегетації, визначено причини недостатнього рівня ефективності існуючих систем застосування гербіцидів і розроблено систему контролювання бур'янів за допомогою гербіцидів з адсорбентами, що посилюють їх селективність до рослин рису.
Удосконалено систему контролювання процесів забур’янення посівів рису з урахуванням специфіки видового складу бур'янів, що як і культура належать до ботанічної родини Тонконогові, та послідовного застосування гербіцидів по сходах, що обмежує здатність бур'янів формувати масу і дозволяє отримувати високі урожаї рису. Набули подальшого розвитку наукові положення щодо можливостей регулювання рівня селективності гербіцидів до рослин культури і їх біохімічної активності до проростків і сходів бур'янів у посівах рису посівного.
Основні результати досліджень. Серед видового складу рослин у посівах рису посівного домінували рослини: куги гострокінцевої (Scirpus mucronatus L.) – 390 шт./м2 або 53,8 %, проса півнячого (Echinochloa crus galli L.) – 236 шт./м2 або 35,6 %, сить різнорідна (Cyperus difformis L.) – 40 шт./м2 або 5,5 %, бульбоочерет компaктний (Bolboschoenus compactus Drob.) – 11 шт./м2 або 1,5 %. Кількість сходів бур’янів у посівах рису посівного була значною і коливалась від 228,0 шт./м2 до 724 шт./м2.
У посівах рису посівного протягом 100 діб спільної вегетації (від появи сходів) бур’яни формували в середньому 2980 г/м2 сирої або 924 г/м2 сухої маси, що знижувало рівень урожайності зернівок на 70,4 – 73,7 %. Поглинання рослинами бур’янів сполук мінерального живлення досягало:
N – 90,5 кг/га, P2O5 – 56,4 кг/га, K2O – 109,8 кг/га. Такого обсягу достатньо для формування урожаю рису від 4,35 до 5,11 т/га.
Застосування у посівах рису гербіциду Комманд, 48 КЕ у нормі витрати 0,5 л/га (без адсорбенту) знижувало кількість сходів бур’янів у середньому на 46,1 %. Серед гербіцидів, що застосовували з адсорбентом найкращі результати зафіксовані за використання препарату
Дуал Голд, 960 ЕС у нормах витрати 1,0 та 1,4 л/га, що знижувало чисельність сходів бур’янів на 78,8 та 80,3 % відповідно.
Гербіциди ґрунтової дії навіть за наявності фізичного адсорбенту у посівах рису не виключали повністю проявів фітотоксичності до рослин культури. Найвищий рівень фітотоксичності зафіксований у гербіциду Фронтьєр (норми витрати 0,9 та 1,2 л/га). Зниження густоти рослин культури у посівах на 29,7 та 35,1 %. Найменшу фітотоксичність забезпечував гербіцид Дуал Голд, 960 ЕС (норми втрати 1,0 та 1,4 л/га). Зниження густоти стояння рослин рису 14,9 та 16,9 %. Гербіцид
Комманд, 48 КЕ (без адсорбенту) у нормі витрати 0,5 л/га знижував густоту стояння посівів культур на 23,8 %.
Препарат Дівікстон, 25 Neu у нормі витрати 1,2 л/га забезпечував зниження сходів небажаної рослинності у посівах рису на 92,3 %, гербіцид Цитадель, 25 ОД у нормі витрати 1,6 л/га на 88,2 %, препарат
Топшот, 113 ОД м.д. у нормі витрати 3,0 л/га знижував забур’яненість посівів культури на 90,3 %.
Рівень урожайності посівів рису мав зворотну залежність із обсягами маси бур’янів у посівах. Найвищий обсяг формування маси бур’янів був в середньому 3631 г/м2 (посіви забур’яненого контролю). Рівень урожайності таких посівів був низьким – 3,61 т/га або 31,6 % від можливого в дослідах.
У захисті посівів найефективнішим була система послідовного застосування Дуал Голд, 960 ЕС у нормі витрати 1,4 л/га з адсорбентом у ґрунт + Топшот, 113 ОД м.д. у нормі витрати 3,0 л/га по сходах, що забезпечило зниження формування маси бур’янів до 244 г/м2. і отримання урожайності зернівок 13,81 т/га або 92,0 % від максимально можливого у дослідах.
Урожайність рису посівного за використання екологічно безпечної системи контролювання бур’янів найвищою в досліді була на ділянках варіанту 6, в середньому 10,63 т/га зернівок за вологості 16,08 %. Посіви варіанту 2 (використання гербіциду Сіріус з. п.) забезпечували отримання 9,39 т/га або 88,3 % від максимальної. Контролювання бур'янів у посівах рису за допомогою системи спеціальних екологічно безпечних мембран є перспективним і після патентування та відповідного технічного забезпечення їх механізованого застосування, можуть отримати широку практику впровадження у аграрному виробництві.
Економічна ефективність використання нової системи захисту посівів рису від бур’янів за допомогою гербіцидів (варіант 3) становила 6284,9 грн/га або на 28,3 % перевищує вартість традиційної системи (варіант 2). Водночас додаткові затрати компенсовані обсягом збереженого урожаю – 1,73 т/га або 15,9 % вище від рівня урожайності з використанням традиційної системи захисту. Собівартість урожаю складала 2569,15 грн/т, рівень рентабельності – 211,38 %, що були найкращі у дослідах. Прибуток з тони товарної продукції – 5430,85 грн/т, що перевищував показники продукції з посівів традиційного варіанту захисту (варіант 2) на 5,3 %.
