У дисертаційному дослідженні на підставі порівняльного аналізу світових практик децентралізації публічної влади, виявлені подібності та відмінності в цьому процесі в різних країнах, здійснено типологію цих практик на основі форми державного устрою та визначено шляхи впровадження кращого світового досвіду в практику децентралізації в Україні.
Аргументовано доведено, що основними типами світових практик децентралізації влади є три основних: децентралізація в унітарних країнах, в федеративних та постколоніальних країнах. В цих групах країн існує різне число рівнів управління, тому перерозподіл повноважень, здійснення всіх видів децентралізації - політичної, адміністративної, фінансової, секторальної має серйозні відмінності в істоті цих процесів.
Встановлено, що сучасні адміністративні реформи виступають інструментом для розбудови якісно нової системи органів публічної влади, зміст якої полягає, з одного боку, в комплексній перебудові чинної системи управління всіма сферами суспільного життя, з іншого, у розбудові інститутів державного управління та самоврядування, які ще мають буті створені.
Уточнено теоретико-методологічні основи дослідження децентралізації публічної влади. На основі аналізу сучасних наукових підходів до вивчення процесів децентралізації публічної влади в різних країнах зроблено висновок що загальновизнані усвідомлення понять та категорії можуть слугувати захисним бар'єром перед суперечностями й непорозуміннями в українському суспільстві та науковому середовищі, зокрема у розумінні сутності процесів реформування місцевого самоврядування в Україні. Формування системи понять та категорій, яка відповідає світовім науковим нормам, є запорукою якісного порівняльного аналізу світових практик децентралізації публічної влади в країнах світу.
Досліджено теоретична спадщина класичних теорій місцевого самоврядування, Проведено аналіз різних теорій походження місцевого самоврядування що дало змогу звести основні їх відмінності до різниці у поглядах на способи формування місцевих органів влади та на характер взаємовідносин з центральною владою. Специфіка самоврядних організаційних форм, взаємини місцевих органів з державною владою визначаються класиками теорій місцевого самоврядування за історичними, географічними, демографічними особливостями кожної країни, їхнім політичним режимом та чинною правовою системою.
Визначено роль кращих світових практик децентралізації влади для України. Значну роль у просуванні цього досвіду в Україну має співробітництво України з зарубіжними інституціями, програмами, фондами, зокрема Організації Об’єднаних Націй. Її документи складають певну методичну базу, основану на аналізі практики децентралізації публічної влади країн різних континентів, в проведенні реформ місцевого самоврядування. Це є величезний масив інформації для будь-якої держави, що вступає на цей шлях. Найбільш значущими напрямками співробітництва є такі як просування досвіду міжмуніципального співробітництва в світі, надання правової допомоги під час розробки національного законодавства, підготовки персоналу, організації роботи ОТГ, форм їх взаємодії з органами виконавчої влади, управління фінансами територіальних громад і багато інших. Проекти міжнародних донорів дозволяють не тільки пришвидшити рух українських громад до європейських стандартів, формують міцне громадянське суспільство, але й безпосередньою технічною допомогою допомагають крок за кроком покращувати суспільне життя в Україні.
Проаналізовано досягнення та проблеми децентралізації публічної влади в Україні в контексті світових практик. В Україні за останні шість років зроблено дуже багато стосовно запровадження дієвого місцевого самоврядування шляхом проведення послідовної масштабної реформи із децентралізації влади, зокрема, проведено об’єднання територіальних громад, адміністративно-територіальна реформа, значне зміцнення органів місцевого самоврядування. Нова законодавча база значно посилила мотивацію до міжмуніципальної консолідації в країні, створила належні правові умови та механізми для формування спроможних територіальних громад сіл, селищ, міст, які об’єднують свої зусилля у вирішенні нагальних проблем. Також вже виправдала себе нова модель фінансового забезпечення місцевих бюджетів, які отримали певну автономію і незалежність від центрального бюджету.
На підставі проведеного дослідження запропоновано певні заходи щодо подальшого вдосконалення процесу децентралізації публічної влади в Україні, зокрема щодо поповнення законодавчої бази для подальшого розвитку територіальних громад, правове регулювання інституту старости села, селища, урегулювання механізму розподілу майна спільної власності територіальних громад району між кількома ОТГ, запровадження механізмів контролю за законністю рішень органів місцевого самоврядування та якістю надання населенню адміністративних та соціальних послуг.
