Дисертаційна робота присвячена вивченню, культивованої в Україні, цінної лікарської рослини з родини осокові (Cyperaceae) смикавця їстівного (Cyperus esculentus L.).
Методом високоефективної рідинної хроматографії у смикавця їстівного траві встановлено якісний склад і визначено кількісний вміст 16 зв’язаних і 16 вільних амінокислот; у бульбах – по 15 зв’язаних і вільних. У траві переважають за вмістом такі вільні амінокислоти, як аспарагінова і глутамінова та аланін, у бульбах з вільних домінує аргінін і глутамінова кислота. Зі зв’язаних амінокислот у траві і бульбах смикавця їстівного кількісно переважають аспарагінова і глутамінова кислоти та лейцин. Проведено аналіз жирнокислотного складу сировини смикавця їстівного. Встановлено, що у траві вміст насичених і ненасичених жирних кислот був однаковий. У бульбах спостерігали домінування ненасичених жирних кислот. У ліпофільній фракції смикавця їстівного трави ідентифіковано 10 жирних кислот, у бульбах – 6. У смикавця їстівного траві переважають ліноленова, пальмітинова та лінолева кислоти. Домінуючими жирними кислотами в бульбах є 8-октадеценова, пальмітинова та лінолева.
Методом високоефективної рідинної хроматографії у смикавця їстівного траві ідентифіковано та кількісно визначено вміст індивідуальних сполук фенольного характеру – гідроксикоричних кислот: хлорогенової, кофейної, сирінгової, р-кумарової, транс-ферулової, синапової, транс-цинамової, хінної; флавоноїдів: рутину, лютеоліну, кверцетину, ізокверцитрину і нарингеніну; у бульбах – кислот кофейної, сирінгової, транс-ферулової, транс-цинамової та рутину та ізокверцитрину. За результатом аналізу у досліджуваній сировині смикавця їстівного ідентифіковано вільні галову та елагову кислоти. У смикавця їстівного траві та бульбах виявлено і визначено кількісний вміст компонентів конденсованих дубильних речовин – катехіну, галокатехіну, епікатехіну, епігалокатехіну та епікатехін галату. Метoдoм газової хроматографії з мас-спектрометрією встановлено якісний склад і визначено кількісний вміст компонентів летких сполук у сировині смикавця їстівного. Досліджено елементний склад досліджуваної сировини смикавця їстівного. У обох зразках встановлено по 21 хімічному елементу – по 4 макро- (К, Са, Mg, P) та по 17 мікроелементів (Fe, Al, Ba, Zn, Mn, Cu, Ni, B, Se, Hg, As, Sr, Cr, Co, Pb, Cd, Sb).
Проведено морфолого-анатомічний аналіз смикавця їстівного трави та бульб, визначено основні діагностичні макро- і мікроскопічні ознаки. Розроблено проєкти методів контролю якості (МКЯ) на нову лікарську рослинну сировину «Смикавця їстівного трава» і «Смикавця їстівного бульби». Визначено оптимальні умови одержання сухого екстракту з смикавця їстівного трави та з бульб, на які розроблено проєкти методів контролю якості «Смикавця їстівного трави екстракт сухий» та «Смикавця їстівного бульб екстракт сухий». Встановлено гостру токсичність сухих екстрактів з смикавця їстівного трави та з бульб. За класифікацією К. К. Сидорова їх віднесено до VI класу токсичності сполук – практично нешкідливі речовини (ЛД50 > 5000 мг/кг). Проведено фармакологічне дослідження сухих екстрактів з смикавця їстівного трави та з бульб, встановлено наявність протизапальної і ранозагоювальної активності у екстракту з трави, та гіпоглікемічної активності у екстракту з бульб.
