Дисертація присвячена вивченню метаболічних порушень у експериментальних щурів під час моделювання канцерогенезу товстої кишки, а також експериментальному обгрунтуванню попреднього використання антиоксиданта ресвератролу з метою полегшення перебігу інтоксикації у процесі формування пухлини.
Вивчено активність NO-синтазної системи в умовах індукованого канцерогенезу та її взаємозв’язок з окиснювальними процесами. На моделі індукованого диме¬тилгідразином канцерогенезу вивчено показники антиоксидантної системи, зокрема ензимної та неензимної її ланок, досліджено маркери цитолізу. Встановлено, що за індукованого ДМГ канцерогенезу відбувається активація окиснювальних процесів, на що вказує підвищення у сироватці крові в 6 разів вмісту ТБК-активних продуктів та в 4,3 раза 2,4-динітрофенілгідразонів нейтрального та 2,5 раза основного характеру через 30 тижнів розвитку онкопроцесу. Поряд з тим, відмічено порушення у функціонуванні NO-системи, що підтверджувалося підвищенням вмісту нітрит-іону, активацією індуцибельної NO-синтази та пригніченням активності ендотеліальної NO-синтази у сироватці крові щурів в останній термін дослідження (7 місяців від початку експерименту). Обґрунтовано можливість профілактичного застосування антиоксиданта природнього походження ресвератролу для зменшення проявів метаболічних порушень у динаміці розвитку аденокарциноми товстої кишки з метою активації системи антиоксидантного захисту організму, нормалізації процесів вільнорадикального окиснення, а також сповільнення процесів цитолізу. Виявлено, що антиоксидант ресвератрол ефективно пригнічував розвиток оксидативного та нітрооксидативного стресу за умов експериментального канцерогенезу у тварин. У тварин, яким на тлі канцерогенезу застосовували ресвератрол пригнічувалась активність індуцибельної NO-синтази (в 1,8 раза у сирооватці крові та в 1,9 раза у печінці) та відновлювалась активність ендотеліальної її форми. Доведено, що даний засіб призводить до відновлення системи антиоксидатного захисту в організмі щурів, на що вказувало підвищення у кінцеві терміни розвитку аденокарциноми супероксиддисмутазної (в 1,9 раза) та каталазної активності (у 2,1 раза) в сироватці крові. Встановлено помірні мембранопротекторні властивості ресвератролу, що зумовило зниження у сироватці крові тварин з канцерогенезом активності мембранозалежних амінотрансфераз, гама-глутамілтраспептидази та лужної фосфатази. Застосований з профілактичною метою ресвератрол зумовив зниження ступеня ендогенної інтоксикації, на підтверджувалось зменшенням вмісту молекул середньої маси у сироватці крові уражених диметилгідразином щурів, відновленням проникності еритроцитарної мембрани та зменшенням вмісту сечовини. На моделі експериментального канцерогенезу підтверджено антиоксидантні та мембранопротекторні властивості ресвератролу, який застосовувався з профілактичною метою для полегшення перебігу онкопроцесу.
