Більшість людей стурбовані своїм зовнішнім виглядом, коли контур тіла має естетичні дефекти і функціональну деформацію, що зумовлено генетичними особливостями або як набута вада в результаті ожиріння, втрати маси тіла, вагітності або будь-якою іншою причиною і живіт є однією з найбільш уразливих зон внаслідок такого впливу. Естетичні деформації можуть бути у вигляді шкірно-апоневротичної дряблості, локалізованого накопичення жиру або діастазу прямих м'язів живота, і це може призвести до розвитку депресій та втрати самооцінки у пацієнтів. За даним Всесвітньої організації охорони здоров’я, поєднана хірургічна патологія зустрічається у 20–30% пацієнтів хірургічного профілю. Наявні повідомлення про значні економічні вигоди симультанних операцій, які досягають 42,4%. Деформація передньої черевної стінки в значній мірі обумовлена локальним надмірним відкладанням підшкірно-жирової клітковини. Більшість (до 70 %) пацієнтів, яким показана хірургічна корекція передньої черевної стінки, хворіють ожирінням або мають надмірну вагу. Традиційна пластична хірургія живота має високий рівень ускладнень, обумовлений необхідністю великого відшарування шкірно-жирового клаптя, в якому руйнуються перфорантні судини. Виникнення ускладнень, показує недосконалість методик корекції передньої черевної стінки, неповноцінності деяких технічних прийомів необхідних для попередження даних ускладнень. Питання щодо причин, діагностики, лікування косметичних дефектів передньої черевної стінки в поєднанні з вентральними грижами та ожирінням І- ІІ ступеня та профілактики післяопераційних ускладнень залишаються все ще недостатньо вивченими. Метою роботи було покращення результатів лікування пацієнтів з косметичними дефектами передньої черевної стінки, які страждають ожирінням І-ІІ ступеня, шляхом застосування удосконаленої методики абдомінопластики в поєднанні з ліпосакцією. Робота складалася з клінічної частини в якій ми проводили порівняння двох груп пацієнтів (основної та групи порівняння) та групи О, яку включили в дослідження показника якості життя. Групи були репрезентативні за гендерним розподілом, віком, індексом маси тіла (ІМТ), супутньою патологією, ступенем та типом деформацій передньої черевної стінки. При статистичному аналізі отриманих даних було використано дескриптивну (описову) статистику. Всі кількісні дані представлені як середнє арифметичне та середня похибка середньої величини, якщо інше не зазначене. Порівняння середніх значень змінних здійснювали за допомогою параметричних методів (t-критерію Стьюдента) при нормальному розподілі ознак. Відповідність розподілу ознак відносно закону нормального розподілу перевіряли за допомогою метода Шапіро-Уілка, при якому дані відповідають закону нормального розподілу при значенні р>0,05. В інших випадках, коли розподіл відрізнявся від нормального, використовували непараметричний метод (U-критерій Манна-Уітні). Для того, щоб порівняти розподіл часток двох або більше змінних (за якісною ознакою) застосовували χ2 -тест Пірсона. Нульову гіпотезу рівності змінних у дослідженні відхиляли при р<0,05. Усі розрахунки здійснено у програмі IBM SPSS Statistics Base v.22 для Windows. Клінічний матеріал склали 132 пацієнти із в'ялістю шкіри передньої черевної стінки, які були відібрані як кандидати на операцію, всі пацієнти були класифіковані до ІІІ-IV типу по класифікації дефектів передньої черевної стінки за Matarasso, в групі порівняння чоловіків було 10 (14,7 %), жінок - 58 (85,3 %), в основній: чоловіків – 6 (9,4%), жінок – 58 (90,6%), р=0,533. Пацієнти були розділені на 2 групи: основна група – 64 (48,5%) пацієнти, яким виконували абдомінопластику в поєднанні з ліпосакцією; група порівняння – 68 (51,5%) пацієнтів, яким виконували абдомінопластику без ліпосакції. Всі пацієнти, що включені в дослідження, були з ожирінням І, ІІ ступеня. Середній вік пацієнтів в групі порівняння склав 43,3±10,4 роки, а в основній групі – 43,1±10,1 роки (р=0,301).
