Григурко Д. О. Профілактика інтраопераційних, ранніх та пізніх післяопераційних ускладнень у модифікованому кесаревому розтині

Дисертаційне дослідження присвячено зниженню кількості інтра- та післяопераційних ускладнень, покращенню перинатальних результатів при кесаревому розтині шляхом модифікації технічних етапів оперативного втручання на основі зміни організаційного підходу до виконання кесаревого розтину і залучення основних положень «Програми прискореної післяопераційної реабілітації». Розроблена методика хірургічного розродження відрізняється на етапі лапаротомії, ушиванні рани на матці, апоневрозу та шкіри. Для формування доступу до черевної порожнини I хірургом проводиться розріз скальпелем по середній лінії апоневрозу довжиною до 2 см, з подальшим роз'єднанням очеревини вказівним пальцем та розтягненням всіх шарів передньої стінки тупим шляхом двома хірургами одночасно. Ушивання рани на матці відбувається двома операторами одночасно з двох сторін, починаючи від країв рани в зустрічному напрямку непереривним вікриловим швом з фіксуючим зашморгом на початку та в центрі шва. За вище приведеною технікою ушивання рани на матці аналогічно виконується ушивання апоневрозу та шкіри. Запропонована модифікована методика кесаревого розтину дозволяє достовірно скоротити тривалість оперативного втручання в 2,18 раза , час до моменту вилучення плоду в 2,03 раза, знизити об’єм інтраопераційної крововтрати в 1,33 раза. Покращити стан новонароджених за шкалою Апгар на першій хвилині життя. Розроблений спосіб абдомінального розродження з використанням ERAS протоколу зменшує кількість випадків субінволюцій матки, частоту застосування антибактеріальної профілактики в 2,04 раза та скорочує тривалість стаціонарного лікування в 1,30 раза.