Чернець В. С. Еколого-економічне забезпечення конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств

Обгрунтовано авторське тлумачення поняття конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств як відносної категорії, що є інтегральним показником ефективності діяльності господарюючого суб’єкта з урахуванням об’єктивних економічних та правових обмежень і характеризує здатність підприємства забезпечувати відповідний рівень екологічних та соціальних функцій лісових ресурсів в короткостроковій та довгостроковій перспективах. Досліджено лісоресурсний та виробничо-господарський потенціали лісогосподарських підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства, в результаті чого відзначається достатньо високий рівень забезпеченості лісовими ресурсами та значною часткою експлуатаційних лісів в регіоні з порівняно рівнинним рельєфом. Спостерігається в динаміці негативне зменшення рівня прибутковості лісогосподарських підприємств; частки необоротних активів в середньому по підприємствах; ефективності використання основних засобів на підприємствах, що свідчить про погіршення вказаних важливих елементів формування конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств. Відзначаються позитивні тенденції використання фінансово-економічного і трудового потенціалів лісогосподарських підприємств щодо оптимального співвідношення власного та залученого капіталу; оптимальної політики управління персоналом та задовільними показниками фінансового стану лісогосподарських підприємств. Запропоновано та апробовано вдосконалені методичні рекомендації щодо оцінки конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств, в яких передбачено застосування лише кількісних підходів. Вказаній методиці властива практичність при відповідному розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств (доступність вихідних даних для розрахунків) та відсутність суб’єктивізму, який спостерігається при застосуванні якісних характеристик на основі експертних оцінювань. Обгрунтоване авторське ранжування дозволяє класифікувати лісогосподарські підприємства Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства за рівнем конкурентоспроможності. Вказане ранжування може слугувати основою для обґрунтування та впровадження відповідних конкурентних стратегій задля підвищення рівня конкурентоспроможності в середньостроковій та довгостроковій перспективах лісогосподарських підприємств як Поліської зони, так і в цілому по країні. Визначено особливості функціонування лісогосподарських підприємств, які впливають на зміцнення (зменшення) їх конкурентоспроможності; проаналізовано основні протиріччя, що зумовлені існуючими нормативно-правовими та організаційними обмеженнями в діяльності лісогосподарських підприємств. Розроблено концептуальну атрибутивну модель еколого-економічного забезпечення конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств на основі трьох складових – правового, інвестиційного та інноваційного підгрунтя. Правове забезпечення передбачає зменшення податкового тиску на лісогосподарські підприємства (оптимізація величин справляння рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів та податку на землі лісогосподарського призначення, регулювання рівня відрахувань з прибутку підприємств у вигляді дивідендів); законодавче урегулювання можливості використання заставних активів для отримання кредитних ресурсів (в першу чергу, це круглі лісоматеріали та готова дерев'яна продукція суб’єктів господарювання); введення механізму відшкодування державою частини відсоткових ставок банківським установам за надані кредити при купівлі високотехнологічного обладнання; запровадження інституцій щодо можливості спільного інвестування. Інвестиційне підґрунтя забезпечення конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств передбачає впровадження механізму державних гарантій при співпраці з іноземними інвесторами; запровадження в практику лісокористування різноманітних позастатутних об'єднань, інтеграція суб’єктів господарювання сільського та лісового господарства тощо. Інноваційне забезпечення передбачає диверсифікацію діяльності лісогосподарських підприємств; укладання угод про співпрацю з органами місцевого самоврядування, а також із іншими суб’єктами лісопереробного ринку; запровадження, за можливості, на підприємствах первинної та поглибленої переробки деревини. Запропоновано механізми реалізації концептуальної моделі еколого-економічного забезпечення конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств, в першу чергу, через підвищення капіталізації їх активів за рахунок оновлення основних засобів та модернізації лісової інфраструктури шляхом реінвестування прибутку та використання інших залучених фінансових ресурсів. Крім того, обґрунтовуються механізми (заходи) щодо запровадження маркетингового менеджменту як окремої діючої управлінської системи та повноцінного інвестиційно-інноваційне забезпечення підприємств лісової галузі як базису для формування на підприємствах додаткових фінансових ресурсів і запровадження відповідних процесних та продуктових інновацій