Стецюк І. О. Клініко-патогенетичні особливості ішемічної хвороби серця, асоційованої з постменопаузальним остеопорозом, оптимізація діагностичної та лікувальної тактики

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню діагностичних та лікувальних підходів при ішемічній хворобі серця (ІХС), асоційованій із постменопаузальним остеопорозом (ПМОП), шляхом дослідження клініко-метаболічних, структурно-функціональних, ішемічних та вегетативних змін серця, маркерів кісткового та судинного ремоделювання, їх взаємозв’язків зі станом мінеральної щільності кісткової тканини та впливом терапії. Робота складалась з двох етапів. На першому етапі дослідження було обстежено 120 жінок, хворих на ІХС: стабільну стенокардію напруження ІІ-ІІІ функціонального класу віком 68,0 (60,0; 75,0) років, які були розподілені на 3 групи в залежності від стану мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ): 1 група – 30 жінок з ІХС та нормальними показниками МЩКТ, 2 група – 30 жінок з ІХС та остеопенією, 3 група – 60 жінок з ІХС та ПМОП. Виявлено, що у хворих на ІХС з остеопенією спостерігається проатерогенний потенціал ліпідного спектра та зміни фосфорно-кальцієвого балансу, які більш виражені при розвитку ПМОП (підвищення рівня ЛПНЩ на 19,94 % та сироваткового кальцію на 51,72 % у порівнянні з хворими без порушень МЩКТ; р0,05). На другому етапі дослідження хворі з коморбідним перебігом ІХС та ПМОП методом рандомізації з використанням таблиці випадкових чисел були розподілені на підгрупи спостереження за призначеною терапією: 1 підгрупа – 30 хворих, які отримували стандартну базисну терапію ІХС; 2 підгрупа – 30 хворих, яким додатково до базисної терапії призначено натрію алендронат по 70 мг 1 раз на тиждень не менше ніж 3 місяці та додатково 4,2% розчин L-аргініну гідрохлориду за схемою протягом 3 місяців.