Дисертація є комплексним монографічним дослідженням особливостей механізму вчинення зґвалтувань, які знаходять відображення у вигляді криміналістичної характеристики цих злочинів, а також особливостей їх розслідування.
На основі аналізу медичної, психологічної, соціологічної і криміналістичної літератури визначено сутність зґвалтувань як злочинів, у яких поєднується біологічне і соціологічне.
Біологічний аспект зґвалтування ґрунтується на сексуальності людини, яка є вродженою потребою і функцією людського організму, програму якої закладено на рівні інстинкту.
Соціологічний аспект зґвалтування полягає у виході особи за межі «норми» сучасної сексуальної поведінки, що проявляється в ігноруванні вільного волевиявлення іншої особи, застосуванні насильства для задоволення статевої потреби.
З об’єктивної сторони зґвалтування проявляється у вчиненні дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням у тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи. Відсутність добровільної згоди визначається з урахуванням супутніх обставин, які могли негативно вплинути на волевиявлення особи.
Ключовим фактором, який визначає особливості механізму вчинення зґвалтування і предмета доказування, визначається фактор наявності чи відсутності соціального зв’язку (знайомства) між злочинцем і потерпілою особою. Тому саме за цим фактором обґрунтовано доцільність криміналістичної класифікації зґвалтувань на: 1) зґвалтування, вчинені незнайомою потерпілій особою (відсутність будь-яких соціальних зв’язків); 2) зґвалтування, вчинені знайомою потерпілій особою. Тим самим створюються підстави для розроблення щодо вказаних класифікаційних груп зґвалтування окремих криміналістичних характеристик.
Визначено особливості відкриття кримінального провадження щодо зґвалтування, які обумовлені багатозначністю статевої поведінки як жінки, так і чоловіка. Тому до внесення заявлених потерпілою відомостей про насильство до ЄРДР і початку досудового розслідування доцільним є проведення перевірочних дій: отримання детального пояснення від особи – заявника; огляд місця події; отримання пояснень від очевидців певних подій, що передували, супроводжували або настали після зґвалтування.
Проаналізовано проблему своєчасного виявлення та подолання протидії розслідуванню як з боку підозрюваного (характер протидії залежить від наявності соціального зв’язку з жертвою), так і з боку потерпілої особи.
Підкреслюється, що особливості тактики окремих слідчих дій при розслідуванні зґвалтування обумовлені специфікою механізму його вчинення, в якому проявляються, з одного боку, задоволення природних сексуальних потреб людини (біологічний аспект), а з іншого – порушення суспільних правил сексуальної поведінки (соціологічний аспект).
