Дисертація є монографічним дослідженням основних проблемних питань, пов’язаних з організацією і правовим регулюванням взаємодії правоохоронних, контролюючих та інших органів при розслідуванні економічних злочинів.
На основі аналізу слідчої практики, нормативно-правових актів і спеціальної літератури констатується, що взаємодія правоохоронних і контролюючих органів при розслідуванні економічних злочинів базується на врахуванні двох чинників – особливостей пізнавального процесу (об’єкта, наслідків, атмосфери протидії, форми доказування) та механізму вчинення економічних злочинів.
Досліджено психологічний аспект взаємодії суб’єктів досудового розслідування, ефективність якої залежить від врахування міжособистісних відносин.
Нормативно встановлено процедуру надання і виконання доручень слідчого оперативним підрозділам щодо проведення слідчих (розшукових) дій, що сприяє налагодженню психологічного контакту між слідчим і оперативним працівником.
При відкритті кримінального провадження і початку досудового розслідування економічних злочинів взаємодія слідчого з оперативними підрозділами визначається характером використовуваних пізнавальних методів та слідчих ситуацій.
Оперативно-розшукова діяльність є відносно самостійним видом діяльності, має чітку пошукову спрямованість і виражається в швидкому, без здійснення формальних процесуальних процедур, пошуку інформації про злочинну діяльність та її суб’єктів.
Слідчі ситуації мають ключове значення – вони є визначальними не тільки для вирішення суто процесуальних питань кримінального провадження, але й для вибору пізнавальних та посвідчувальних прийомів і методів, що реалізуються під час проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих (розшукових) дій.
Підкреслюється, що оскільки економічні злочини є ретельно приховуваними і вчиняються під оболонкою господарських відносин, то взаємодія слідчого з оперативними працівниками є одним із ключових моментів в отриманні належних і допустимих доказів, зібраних стороною обвинувачення.
Констатується, що від належної взаємодії слідчого зі співробітниками оперативних підрозділів значною мірою залежить ефективність і гласних слідчих (розшукових) дій. Перш за все, мова йде про роботу з документами, в яких відображаються економічні злочини, визначення їх переліку, вилучення і використання їх в подальшому як доказів.
Звертається увага на те, що надання КПК України слідчому повноважень, що раніше належали оперативним співробітникам (право проведення НСРД), а також обмеження обсягу повноважень оперативних підрозділів на практиці, зумовило низку проблемних питань у їх взаємодії.
Зазначається, що взаємодія слідчого та оперативних співробітників окрім пізнавального аспекту (отримання відомостей про злочин) має й забезпечувальний аспект, який проявляється у своєчасному виявленні та усуненні протидії розслідуванню.
