Бойчук В. Ю. Кримінальна відповідальність за передачу або збирання відомостей, що становлять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0821U102657

Здобувач

Спеціальність

  • 081 - Право. Право

23-11-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 64.086.034

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Анотація

Дисертація присвячена дослідженню кримінальної відповідальності за передачу або збирання відомостей, що становлять службову інформація, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони. У роботі розвинута ідея про те, що безпосереднім об'єктом злочинного діяння, передбаченого ст. 330 КК України, слід вважати суспільні відносини, що існують щодо безпеки службової інформації, зібраної у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни. Обґрунтовано позицію, що видовим об’єктом цього злочину виступають суспільні відносини, що існують щодо безпеки державної таємниці та службової інформації, зібраної у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни. Доведено положення, що родовим об’єктом злочину, передбаченого ст. 330 КК України, є суспільні відносини, що існують щодо захисту державної таємниці та службової інформації, зібраної у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, захисту недоторканності державного кордону України та забезпечення виконання громадянами військового обов’язку в частині призову на військову службу й мобілізацію та військового обліку. Встановлено, що до кола суб’єктів охоронюваних ст. 330 кримінального закону суспільних відносин слід відносити: 1) органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації, які здійснюють законні повноваження у сфері оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності й оборони країни, їхніх посадових осіб; 2) інші юридичні особи будь-якої форми власності й організаційно-правової форми та їхніх представників; 3) громадські організації, які діють без статусу юридичної особи; 4) окремих громадян України; 5) іноземців та осіб без громадянства, які є представниками іноземних підприємств, установ та організацій. Суб’єкт суспільних відносин, який поставлений під охорону ст. 330 КК, може співпадати з суб’єктом цього злочину. Обґрунтовано, що суспільні відносини, що поставлені під охорону ст. 330 КК України, є нематеріальними. Їхнім предметом є інформаційна безпека держави у сфері оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності й оборони країни. Шкода охоронюваним суспільним відносинам завдається через предмет злочину, що відбувається через порушення режиму безпеки службової інформації, вилучення з природнього стану й передачу або збирання з метою передачі особам, які не мають права доступу до неї за законом. Визначено, що соціальні зв’язки охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин виражаються через діяльність їхніх суб’єктів, що спрямована на створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення та охорону (захист) службової інформації у сфері оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності й оборони країни. Визначено ознаки предмета злочину, передбаченого ст. 330 КК України: 1) це інформація, що є службовою; 2) вона збирається в процесі проведення оперативно-розшукових, контррозвідувальних заходів органами державної влади, які здійснюють оперативна-розшукову та контррозвідувальну діяльність, й у процесі проведення діяльності у сфері оборони країни органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями; 3) відомості, що становлять службову інформацію, відносять до цієї категорії органи державної влади, підрозділи яких здійснюють оперативно-розшукову, контррозвідувальну діяльність, та органи державної влади й місцевого самоврядування, які здійснюють діяльність у сфері оборони країни, та затверджуються їхнім розпорядчим актом; 4) така інформація не є державною таємницею; 5) ці відомості довіряються або стають відомі суб’єкту злочину у зв’язку з виконанням ним своїх службових обов’язків. Запропоновано включити до предмета злочину ст. 330 КК України службову інформацію, що визначає порядок організації, тактику, методику проведення оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів, штатну чисельність співробітників цих підрозділів, їх технічне забезпечення тощо, службову інформацію, що створюється безпосередньо суб’єктами діяльності у сфері оборони, а також службову інформацію у сфері розвідувальної діяльності.

Файли

Схожі дисертації