У дисертації досліджено традиції та новаторство земських практик у соціальній роботі в Україні. Проаналізовано напрями земського призріння; виявлено та продіагностовано його елементи в сучасній соціальній роботі; досліджено можливості вдосконалення та відродження земських практик у соціальній роботі на регіональному, місцевому та організаційному рівнях.
Поняття «земське призріння» визначене як застаріла назва та перший етап розвитку професійної соціальної роботи в Україні в 1864-1918 рр., реалізація напрямів якої була покладена на службовців органів земського самоврядування. Доведено, що традиціями його варто вважати використані протягом зазначеного етапу соціальноорієнтовані практики, які збереглися дотепер у класичному чи видозміненому вигляді та ефективно застосовуються в сучасній вітчизняній соціальній роботі. Новаторством практик земського призріння, у свою чергу, запропоновано вважати ті їх різновиди, що можуть бути відроджені в умовах сучасної соціальної роботи.
Детально проаналізовані такі напрями земського призріння, як патронаж над сиротами, байстрючатами, психічно та соматично хворими, засудженими та засланими; попечительство над виховними, освітніми та медичними закладами; соціальний супровід переселенців, біженців та трудових мігрантів; профілактика соціальних патологій; забезпечення зростання добробуту і рівня життя населення; сприяння розвитку соціальної кооперації, страхування, емеритури.
Доведено, що із набуттям Україною незалежності розвиток професійної соціальної роботи повернувся в загальноєвропейське русло, що збереженим практикам земського призріння в ній відведено важливе місце і значну роль. Традиції їх виявлені в соціальній роботі в реабілітаційних центрах для дітей з інвалідністю, інституційних закладах виховання, закладах загальної середньої та спеціальної професійно-технічної освіти, геріатричних пансіонатах. Акцентовано увагу на тому, що, не зважаючи на забутість їх земського походження та «затертість» ярликами досягнень радянської системи соціального забезпечення, вони зберігають нерозривність та підтверджують циклічність розвитку вітчизняної соціальної роботи. Поряд з цим у дисертації детально досліджено розвиток прийомної сім’ї, будинків-інтернатів сімейного типу, соціальної допомоги на непрофесійній основі, а також пунктів обігріву та харчування для безхатченків. Під час характеристики останніх всебічно розкрито питання новаторства відроджених технологій земського Patronage familial та практик санітарно-продовольчих пунктів. Об’єктивність цих висновків підтвердили результати проведених фокусованих групових дискусій та глибинних інтерв’ю. Їх використано як підґрунтя для розробки рекомендацій.
Створення, в умовах децентралізації, публічно-управлінських механізмів конкурсного та програмно-цільового соціального замовлення в дисертації охарактеризовано як важливу умову інставрації та вдосконалення земського досвіду у сфері соціальної роботи на рівні області. Доведено, що принципи та алгоритми цих механізмів можуть стати в нагоді під час реалізації регіональних програм з підвищення якості діяльності геріатричних пансіонатів і будинків для людей похилого віку, соціальної допомоги, супроводу і консультування, медичного страхування дітей із бідних сімей, які навчаються в середніх, середніх професійних навчальних закладах, а також розбудови мережі комплексних реабілітаційних центрів для дітей з інвалідністю. З метою покращення менеджменту соціальної роботи, підвищення професійного іміджу та престижу соціального працівника, у профільних службах та закладах рекомендовано запропонувати відродження корпоративно-паритетного недержавного пенсійного забезпечення.
Детальної розробки в дисертації отримали рекомендації з підвищення ефективності соціальної роботи в громаді шляхом впровадження як забутих, так і вдосконалення існуючих практик земського призріння.
Окреме місце в тексті займають рекомендації щодо створення і функціонування спеціалізованого реабілітаційного комплексу для дітей з кохлеарною імплантацією.
Результати дослідження можуть бути використані під час розробки регіональної стратегії розвитку соціальної роботи, реалізації соціальних програм та проєктів. Матеріали дисертації можуть бути використані в процесі викладання низки дисциплін для студентів спеціальності «Соціальна робота». Окремі її напрацювання впроваджуються в межах повсякденної діяльності служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради.
