Дисертація присвячена вивченню продуктивних, репродуктивних, генетичних особливостей та ефективності використання в промисловій гібридизації самців амурського сазана, що мають різне генетичне походження. Вперше проведено порівняльний аналіз розмірно-вагових показників, екстер’єрних індексів тілобудови та досліджено основні відтворювальні властивості 8- та 9-річних самців амурського сазана, отриманих із застосуванням кріотехнологій, в порівнянні з такими самців амурського сазана місцевих стад, що є нащадками плідників, які були завезені із Далекого Сходу — озеро Ханка (басейн р. Амур) у 70−80-х рр. минулого століття та пройшли 8 поколінь відтворення. Здійснено оцінку генетичної структури за генетико-біохімічними системами та ДНК-маркерами. Дано характеристику самців за нащадками та проаналізовано основні рибницькі показники за товарного вирощування.
Встановлено, що у самців сазана, отриманих з використанням кріоконсервованої сперми, були вищими середні значення кількості алелів на локус та ефективної кількості алелів на локус, а також був вищим індекс Шеннона та ширшим діапазон розміру ампліконів. Одночасно, у самців сазана обох генотипів встановлені вищі значення фактичної гетерозиготності та індексу інформаційного поліморфізму за локусами MFW 15 та MFW 23.
Згідно аналізу продуктивних показників кріосамці переважали місцевих за масою та довжиною тіла у віці 8-ми та 9-ти років. При цьому коефіцієнт вгодованості 8-річних місцевих сазанів становив 1,96, проти 1,85 у кріосамців; у 9-річок — відповідно 1,72 та 1,55 од. Індекс високоспинності місцевих самців становив 4,06−4,07, кріосамців — 3,77−3,88 од. За індексом довжини голови сазани обох генотипів не відрізнялися із значеннями 23,42−23,75% у 8-річок та 21,32−21,40% у 9-ти річок. Одночасно, індекс обхвату тіла зростав з віком від 1,48−1,55 у 8-річок до 1,66−1,79 од. у 9-річок. Разом з тим, плідники амурського сазана обох вікових категорій характеризувалися високими показниками загальної активності сперміїв (87,5 − 94,4%) та збереженості рухливості (69−108 год). Дослідження розчинних протеїнів сперміїв виявили характерні для електрофоретичного розділення протеїнів зони глобулінів: γ-, β- і α-, альбуміну і преальбумінів.
Середня маса цьоголіток, одержаних від 8-річних кріосамців, була на 1,1% нижчою, ніж така цьоголіток від сазанів місцевого походження. Серед нащадків від 9-річних самців, вищим на 3,4% темп росту був у цьоголіток, отриманих від кріосамців, а відповідно, і максимальним показник рибопродуктивності — 696,1 кг/га. При цьому на 3,69 та 3,71% вищим показником виживання характеризувалися цьоголітки, одержані від кріосамців. Максимальним показником висоти тіла характеризувалися гібридні цьоголітки, отримані від 8-річних кріосамців, при цьому середні значення показника вгодованості перебували в межах 2,28–2,39 од., а витрати корму не перевищували 4 од.
Згідно аналізу гематологічних показано, що цьоголітки, одержані від схрещування любінських самиць з амурськими сазанами, мали вищі показники вмісту еритроцитів в крові на 45,0 та 39,6 %, та нижчі показники за вмістом гемоглобіну на — 15,0 та 20,0%, гематокриту — 12,4 та 13,6%. Вміст дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду та СОД в організмі цьоголіток, отриманих від 9-річних самців амурського сазана, мав вищі значення в порівнянні з особинами, отриманими від 8-річних самців. Натомість, перші поступалися за вмістом каталази.
Вихід із зимового утримання був вищим у однорічок, отриманих від любінських самиць, на 2,2 та 4,5% відповідно до дослідних груп сазанів. Одночасно, у них встановлено вищий ступінь — схуднення на 10,7, і 10,9%, проти 8,91 та 8,90% у гібридних однорічок місцевого походження. Зниження вмісту жиру в м’язових тканинах за період зимівлі у однорічок від любінських самиць становило 45,1 та 49,1%, від галицьких самиць — 39,5 та 33,2%, білка — 15,92; 12,29% та 9,85; 16,95% відповідно до дослідних груп.
Серед гематологічних показників суттєвого зниження, в порівнянні з показниками цьоголіток, набули значення вмісту гемоглобіну — 11,1–16,0% та еритроцитів в крові — 8,2−13,9%. Відсоток зниження кількості еритроцитів в крові був нижчим у цьоголіток, отриманих від кріосамців, як в перший рік досліджень, так і другий. Натомість у однорічок дослідної групи цієї ж генерації було зафіксоване найбільше зниження показника гематокриту — 11,7 та 13,7% відповідно, до дослідних років.
Найбільш економічно ефективні у вирощуванні однорічки коропо-сазанових гібридів, отриманих від схрещування галицьких та любінських самиць та кріосамців амурського сазана. За рахунок отриманої високої продуктивності продукції (505,3 і 568,9 кг/га) та зниження її собівартості (46,8 і 47,0 грн/га), сума прибутку підприємства збільшилась на 6655 та 7412 грн/га, а значення рентабельності виробництва зросло до 27,74−28,12%.
