У дисертації розроблено нові наукові положення, які в сукупності дають змогу розв’язати актуальне наукове завдання в
галузі науки 281 – публічне управління та адміністрування щодо теоретичного й практичного обґрунтування напрямів
удосконалення механізмів формування і реалізації державної мовної політики в Україні. У роботі досліджено етапи
становлення й розвитку державно-правових засад формування державної мовної політики в Україні, розкрито її зміст та
охарактеризовано основні складові; проаналізовано сучасний стан організаційно-правового забезпечення і обґрунтовано
комплексний механізм формування та реалізації державної мовної політики в Україні; узагальнено світову практику
провадження мовної політики в поліетнічних країнах та виокремлено за результатами соціологічного дослідження
основні проблеми регулювання мовних відносин в Україні; запропоновано підходи для вдосконалення окремих
механізмів реалізації державної мовної політики на регіональному й місцевому рівнях, у тому числі з використанням
маркетингових технологій, а також укладено рекомендації для вдосконалення мовнокомунікативної компетентності
представників публічної сфери управління за професійним спрямуванням. У дисертації обґрунтовано комплексний
механізм формування та реалізації державної мовної політики в Україні, який: по-перше, забезпечить формування та
реалізацію основних складових державної мовної політики: політики регулювання мовних відносин у державі й захисту
мовних прав громадян, а також політики розвитку, захисту й забезпечення функціонування української мови як
державної; по-друге, складається з таких основних елементів – конкретних механізмів публічного управління:
політичного, нормативно-правового, організаційного та соціального; по-третє, базується на принципах наукового
обґрунтування, об’єктивності, цілісності, узгодженості та чіткої координованості дій; по-четверте, здатен забезпечити
реалізацію державної мовної політики на всіх рівнях управління. У роботі запропоновано вдосконалення механізмів
реалізації державної мовної політики на регіональному й місцевому рівнях шляхом обґрунтування підходів та методів
підвищення їхньої функціональності, серед яких програмно-цільовий метод, метод проєктного менеджменту, передачі
делегованих повноважень та ін.; розширено методичний арсенал органів публічної влади для формування та реалізації
державної мовної політики, який доповнений маркетинговими технологіями («мовний маркетинг»,
брендинг/ребрендинг, соціальна реклама, пабліситі) як методами пропагування і популяризації української мови як
державної; удосконалено процес підвищення рівня мовнокомунікативної компетентності представників публічної сфери
за професійним спрямуванням через застосування людиноцентричного, компетентнісного, професійно орієнтованого
підходів до його організації. У дисертації дістало подальшого розвитку дослідження та узагальнення проблем реалізації
мовної політики через проведення соціологічних опитувань для розробки практичних пропозицій щодо напрямів її
вдосконалення; окреслення проблем «мовного аспекту глобалізації» у зв’язку з інтенсивним процесом європейської
інтеграції України як пріоритетним орієнтиром її розвитку; дослідження історично зумовлених причин існування в
державі двомовності, конфліктних мовних ситуацій, протистояння введенню нових норм захисту української мови як
державної тощо з метою вироблення стратегії м’якої протидії цим суспільним явищам. Уточнено поняття «державна
мовна політика України», «механізм реалізації державної мовної політики», які у формулюваннях доповнені напрямом
забезпечення захисту та розвитку української мови як державної. Ключові слова: державна мова, нація, державна мовна
політика в Україні, механізми формування та реалізації держаної мовної політики, «мовний маркетинг»,
брендинг/ребрендинг мови, мовнокомунікативна компетентність, популяризація української мови як державної.
