У дисертації розроблено нові наукові положення, які в сукупності дають змогу розв’язати актуальне наукове завдання в галузі науки 281 «Публічне управління та адміністрування» щодо теоретичного й практичного обґрунтування напрямів удосконалення механізмів реалізації державної політики соціального захисту УБД в Україні.
Обґрунтовано модель активної політики соціального захисту УБД й визначено її складові (мету, суб’єктів регулювання, ресурси, напрями основних змін, принципи, механізми, інструменти й форми реалізації, інновації та нововведення в системі соціального захисту), що забезпечують перехід від патерналізму до створення умов для реадаптації та використання потенціалу соціального самозахисту особи з метою підвищення ефективності такої політики.
У роботі вдосконалено систему принципів, на яких повинна ґрунтуватися політика соціального захисту УБД (гласності, рівності, комплексності, доступності, адресності, законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального захисту, ефективності), і запропоновано доповнити її специфічними принципами (збалансованості повноважень і соціальної відповідальності, публічності й відкритості, забезпечення наступності зобов’язань влади в разі зміни персоналій, стандартизації та уніфікації управлінських процедур, комплексного використання ресурсних можливостей суспільства) з урахуванням особливості досліджуваної сфери.
У процесі дослідження вдосконалено механізми реалізації державної політики соціального захисту УБД в Україні: 1) інституціально-правовий – шляхом розробки рекомендацій щодо правового унормування повноважень і функцій органів влади, які реалізують заходи соціального захисту УБД; визначення основних інститутів з реалізації соціального захисту та систематизація їх відповідно до рівнів здійснення державної політики (місцевого, регіонального, державного); удосконалення координації діяльності державних органів і забезпечення функціонування потужної вертикалі управління в системі соціального захисту; розробки державної стратегії соціального захисту ветеранів війни, унесення відповідних змін до чинного законодавства й урегулювання питань страхування життя й здоров’я УБД, забезпечення реалізації права на житло, статусу полонених і заручників, статусу капеланів, благодійної діяльності, створення венчурних фондів, усунення гендерної дискримінації тощо; 2) соціально-економічний – через обґрунтування заходів щодо поліпшення моніторингу реалізації державних програм і використання й спрямування бюджетних коштів на пріоритетні напрями соціального захисту УБД; розвиток економічного стимулювання, надання податкових пільг, кредитування з бюджетів і соціальних фондів на здійснення соціального захисту УБД; розвиток соціального партнерства; створення реальної фінансової бази системи соціального захисту УБД й розширення бази джерел фінансування; 3) інформаційно-комунікативний – шляхом розробки практичних рекомендацій, зміст яких стосується поглиблення співпраці між органами державної влади, органами місцевого самоврядування й інститутами громадянського суспільства за принципами діалогової взаємодії; покращення зворотного зв'язку з ветеранськими організаціями; удосконалення форм залучення громадян до розробки й реалізації державної політики соціального захисту УБД як на рівні територіальної громади, так і на рівні держави; 4) адаптивно-психологічний – шляхом обґрунтування доцільності запровадження трирівневої системи психологічної, медичної та соціальної допомоги; активізації профспілкового й волонтерського рухів, груп самодопомоги, ветеранських спільнот, військового капеланства; розроблення методів подолання соціальної напруги й збільшення рівня довіри до влади.
У дисертації набули подальшого розвитку поняттєво-категорійний апарат науки публічного управління та адміністрування через введення в науковий обіг понять «державна політика соціального захисту ветеранів війни (УБД)», «система соціального захисту УБД»; систематизація чинних нормативно-правових актів.
Запропоновані методичні рекомендації щодо застосування інструментів соціального партнерства (соціальна відповідальність, соціальне підприємництво, соціальний діалог) для вирішення соціальних проблем у системі соціального захисту УБД.
Також набули подальшого розвитку теоретичні узагальнення щодо запровадження кращих світових практик соціального захисту УБД й антитерористичних операцій, а саме: розвиток франчайзингової діяльності серед ветеранів, створення венчурних фондів, пільгового кредитування, - з метою вдосконалення національної системи соціального захисту ветеранів війни й наближення її до міжнародних стандартів.
