Іванкова А. В. Особливості кардіоренальних та метаболічних порушень у хворих на гіпертонічну хворобу з різними варіантами екстрасистолій

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0821U102922

Здобувач

Спеціальність

  • 222 - Медицина

17-12-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 05.600.028

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Анотація

За результатами обстеження 156 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ), 124 з яких мали часту симптомну екстрасистолію, доведено, що наявність частої екстрасистолії, не залежно від її топічного варіанту, асоціюється з дисліпідемією, гіперурикемію та зниженням рівня апеліну-13 (АР13). Найнижчий рівень АР13 зафіксований у пацієнтів з ГХ і шлуночковою екстрасистолією (ШЕ). За результатами кореляційного аналізу Спірмена був встановлений зворотній зв'язок між рівнем апеліну-13 і наявністю частої екстрасистолії, зокрема шлуночкової, деякими показниками добового моніторування артеріального тиску (АТ), чоловічою статтю, курінням і обтяженою спадковістю у пацієнтів на ГХ. Виявлено, що найвищий рівень цистатину С (ЦисС) був зафіксований у хворих з ГХ і ШЕ, що достовірно відрізнялось від відповідного рівня ЦисС у пацієнтів з суправентрикулярною екстрасистолією (СВЕ) (р<0,05), пацієнтів без аритмій (р<0,001) та практично здорових осіб (р<0,001). Результати кореляційного аналізу Спірмена демонстрували прямий асоціативний зв'язок між рівнем ЦисС та шлуночковим варіантом аритмогенезу, відомими факторами серцево-судинного ризику, деякими показниками добового моніторування АТ, концентричною гіпертрофією лівого шлуночка (ЛШ), метаболічними чинниками ризику та креатиніном. Виявлена достовірна зворотна кореляція між ЦисС і швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ). Запропоновано терміни “апеліновий фон” та “цистатиновий фон”, так, високий “апеліновий фон” (≥ 920 пг/мл) у пацієнтів на ГХ супроводжується більш доброякісним перебігом захворювання, тому збільшення апеліну-13 сироватки у пацієнтів з ГХ варто розглядати як позитивні нейрогуморальні зміни, які сприяють кардіопротекції та зменшують серцево-судинний ризик. На противагу, відносно високий “цистатиновий фон” (≥ 1,16 мг/л) при АГ супроводжується більш високими цифрами АТ і більш злоякісним перебігом захворювання, важчим структурним ремоделюванням ЛШ та порушеннями функціонального стану нирок.

Файли

Схожі дисертації