У дисертаційному дослідженні теоретично узагальнено та запропоновано нове вирішення наукової проблеми вдосконалення інноваційних механізмів публічного управління інформаційними потоками на засадах реформування територіальної організації влади.
Сучасне інформаційне суспільство потребує від держави збалансованої інформаційної політики, законодавчого врегулювання питань інформаційної політики, ефективного функціонування виконавчих органів та підвищення інформативної обізнаності власних громадян. Відповідно до цього, державна інформативна політика, спрямована на формування інформативного простору на засадах державницької спрямованості (захист державницьких інтересів, розвиток власних культурних надбань і т.п.), сприяє інформаційній безпеці суспільства, фактично відображає стан розвитку національної інформаційної сфери. Важливо зазначити, що державна інформаційна політика виступає ключовим інструментом, що забезпечує життедіяльність національного інформаційного простору, надає можливості для всіх без винятку громадян щодо включення, залучення до політичної діяльності та впливу на існуючу реальність. Вдала інформаційна політика держави є підгрунтям ефективного громадянського суспільства, суспільної злагоди, розбудови демократичних інститутів та інфомаційної безпеки власної держави.
Питання про вплив технологій інформаційної політики й засобів комунікації на політичну складову державного і суспільного розвитку, в першу чергу на зміни в суспільному і політичному ладі, – а також соціальну та політичну структуру суспільства представляється досить важливим і актуальним для розгляду вченими в умовах стрімкого розвитку у світовому масштабі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Сюди ж відноситься така сторона державного і суспільного розвитку, як публічне управління, яке виступає свого роду формою регулювання політичних і суспільних відносин, яка має комунікативну природу.
На сьогоднішній день доступні для комунікації нові технології істотно змінили і будуть змінювати в технологічно розвинених демократіях способи впливу на суспільну свідомість в рамках сучасного публічного управління, все активніше проникаючи в основні сфери життя суспільства, трансформуючи способи комунікації як усередині нього, так і між суспільством і владою, змінюючи моделі поведінки як комунікаторів, так і цільових аудиторій комунікації, що неминуче призведе і вже призводить до істотної зміни способів і моделей сучасного публічного управління в цілому
В рамках комунікаційного типу управління, заснованого на переконанні як ключовому факторі ефективності впливу на цільові аудиторії, здійснюється, здебільшого, вплив на об’єкт управління без прямого примусу та застосуванні «легітимного насильства». Дана модель публічного управління застосовується в тих випадках, коли об’єкт не зобов’язаний ніяким чином підкорятися суб’єкту управління, рішення суб’єкта управління не носять для об’єкта обов’язкового характеру, який був би закріплений будь-якими правовими нормами.
В результаті в рамках сучасного демократичного політичного управління однією з основних завдань стає робота не з примусу, а за впливом на суспільну свідомість та формування політичних уподобань і настроїв населення, а також створення мотиваційних чинників для масової аудиторії, яка є у більшості випадків об’єктом публічного управління.
Ключова роль e-government (е-уряд) і e-governance (е-управління) вийшла на передній план реформи ООН у системах державного управління в країнах-учасницях, коли стало очевидно, що це найефективніший засіб у підтримці та створенні інституціональних зв’язків, необхідних для сталого розвитку суспільства. Під терміном «електронний уряд» мається на увазі система інтерактивної взаємодії держави і громадян за допомогою Інтернету, підвищення рівня доступності влади для всіх громадян.
Країни-лідери показали, що можна успішно використовувати інформаційно-комунікативні технології як основу управлінської структури, яка підвищує ефективність установ державного сектору. У результаті електронний уряд ліг в основу побудови стратегії сталого розвитку держави. Одна з його основних функцій у тому, щоб створити інтегровану структуру політики, законів і нормативних актів, разом з розвитком інституцій та процесів, які дозволяють приватному сектору й людям одержувати переваги від розвитку новітніх технологій. Основний принцип е-уряду, який підтримується ефективною інституціональною структурою е-управління, – це поліпшення внутрішньої роботи державного сектору за рахунок скорочення надмірних фінансових витрат і часу на прийняття рішень, за рахунок поліпшення інтеграції робочих потоків і процесів і розширення ефективного використання ресурсів між різними державними установами, забезпечуючи довгостроковий розвиток рішення.
